Ultrasound investigation diagnostic potential in laryngeal soft tissue condition determination and vocal apparatus disorders after thyroid surgery

Abstract

The purpose of the study was to assess the clinical reasonability of laryngeal organs ultrasound examination to recognize complications or transient functional disorders occurring after the neck organs surgical operations. 12 patients with disorders of phonation, swallowing and breathing after neck organs surgery were under observation. 12 practically healthy individuals without pathological changes in neck organs consisted the control group. The “Kontron” ultrasound system for all patients’ larynx and neighboring soft tissues ultrasound examination in static and dynamic modes was used to objectify the clinical symptoms during the 7-day period after the operation. The data obtained allowed us to consider the technique of thyroid tissue ultrasound examination as the most sensitive tool for diagnosing possible lesions of its parenchyma and laryngeal organs functions. The method of ultrasound investigation was shown to be an appropriate and objective tool of laryngeal organs condition and functional disorders postoperative monitoring. Postoperative ultrasound examination of the larynx is a means of differential diagnosis between recurrent laryngeal nerve mechanical damage and functional transient disorders associated with laryngeal mucosa edema. The authors suppose that combined use of larynx ultrasound with commonly used means of direct and indirect laryngoscopy increases the reliability of laryngeal functions probable disorders differential diagnosis and allows for more rational determination of prognostic criteria and further treatment tactics.

Метою дослідження була оцінка клінічної доцільності використання ультразвукового дослідження органів гортані для інтерпретації ускладнень або транзиторних функціональних порушень, які виникають після операцій на органах шиї. Під наглядом знаходилося 12 пацієнтів із порушеннями фонації, ковтання та дихання після операцій на органах шиї. В якості контролю було сформовано та клінічно досліджено 12 умовно здорових осіб, без патологічних змін органів шиї. Для об’єктивізації клінічної симптоматики, протягом 7-денного післяопераційного періоду, всім хворим виконували ультразвукове дослідження ділянки гортані в статичному та динамічному режимах. Отримані дані дозволили вважати методику ультразвукового дослідження тканин щитоподібної залози найбільш чутливим засобом для діагностики ймовірних уражень її паренхіми та функцій органів гортані. Доведено, що метод ультразвукового моніторингу є доцільним та об’єктивним засобом післяопераційного моніторингу стану та порушень функцій органів гортані. Післяопераційне ультразвукове дослідження гортані є засобом диференційної діагностики між механічним ушкодженням поворотного нерву та функціональних транзиторних порушень, пов’язаних із набряковими явищами слизової оболонки гортані. Автори впевнені, що поєднане застосування ультразвукового дослідження гортані із загальновживаними засобами прямої та непрямої ларингоскопії підвищує достовірність диференційної діагностики ймовірних порушень функцій гортані та дозволяє більш раціонально визначати прогностичні критерії та подальшу тактику лікування.