Subject of study. Synchrony and diachrony of linguistic structuralism as applied to E. Husserl’s "transcendental Ego" is the subject of our research as a property of the concept we are studying. Synchrony and Diachrony in sections of the concept showed its intermediate structures-concepts of a subjective and temporal nature, which are progressively its constitutive structures-stages. The Other, otherness, mirror self, selfhood, retentional consciousness, internal time, consciousness-time are the result of synchronic and diachronic cuts. The Other and alter ego are expressions of the diachrony of subjectivity. In the phenomenology of E. Husserl, an analogue of synchrony and diachrony are the concepts of retentional modification and propotential modification of the "transcendental Ego".Purpose. The purpose of our research is to prove the fruitfulness of the elements of linguistic structuralism of synchrony and diachrony in relation to the construction of the concept of "transcendental Ego". Explore the subjective-temporal concepts of the Other, otherness, mirror self, alter ego, self, retentional consciousness-time as a result of the interaction of linguistic structuralism, transcendental, structural linguistic-philosophical research methods that gave distinction (J. Derrida’s term) of some important structures – for example, the I differs from the Ego. We are trying to find a similar or correlating concept with synchrony and diachrony in transcendental phenomenology, perhaps it is a modification, for example, a retentional modification.
Темою нашого дослідження є синхронія та діахронія «трансцен-дентального Его», яка проявляє себе через низку додаткових концеп-тів суб’єктивного та темпорального характеру (Інший, іншість, дзер-кальне Я, alter ego, самість, ретенціальна модифікація, «внутрішній час», ретенція, тепер, протенція). Лінгвістичний структуралізм дово-дить свою плідність у застосуванні до «трансцендентального Его» і у деякому аналогу застосовується Е. Гусерлем. Тема синхронії та діа-хронії існує у феноменології трансцендентальній теорії Е. Гусерля. Діахронія навіть має свою назву у Е. Гусерля – це модифікація. Звідси філософ користується для пояснень діахронічних процесів термін «ретенційна модифікація».
