Abstract:
Впровадження в клінічну практику великої кількості лікарських засобів (ЛЗ), необхідність визначення їх ефективності та безпеки застосування обумовлює необхідність уніфікованого підходу до системи вивчення їх фармакокінетики, фармакодинаміки, взаємодії та побічної дії у хворих. Це стало причиною введення в програму підготовки лікарів наприкінці 60-х початку 70-х років ХХ сторіччя нової медичної дисципліни - клінічної фармакології.
Клінічна фармакологія - це наука, яка займається вивченням ЛЗ в застосуванні до людини (ВООЗ). Вона вчить лікаря вибирати для хворого з усіх існуючих найефективніший та найнебезпечніший препарат для індивідуалізованої терапії та профілактики з урахуванням його супутніх захворювань. Поглиблені знання з клінічної фармакології дозволять визначити правильний режим застосування ЛЗ, його лікарську форму і шляхи введення, запобігти й усунути побічні реакції та небажану взаємодію ліків між собою.
Перелік лікарських засобів, що застосовуються у стоматології постійно збільшується. У своїй практичній діяльності лікар-стоматолог має враховувати наявність у пацієнта супутніх соматичних захворювань, а також те, що пацієнт може вже отримувати відповідну медикаментозну терапію. Все це вимагає знань лікарських засобів, оптимального їх вибору та раціонального використання.
Метою викладання навчальної дисципліни «Клінічна фармакологія» є підготовка спеціалістів, які володіють достатнім обсягом теоретичних знань та практичних навичок для проведення максимально раціональної лікарської терапії у конкретного пацієнта.
