Abstract:
Штучні орбітальні імпланти знаходять поширення в офтальмохірургії, поступово витісняючи алотрансплантаційний матеріал, який
домінував у минулому столітті. В даний час компанії-виробники пропонують широкий вибір готових до заповнення орбітальної порожнини імплантів, отже зникає необхідність додаткового формування, неминучої під час роботи з алотрансплантатом. Це суттєво спрощує роботу хірурга та скорочує час оперативного втручання, що робить штучні імпланти привабливими для
профілактики анофтальмічного синдрому, дозволяючи забезпечити хорошу мобільність опорно-рухової кукси та адекватне пересування протезу. Дане дослідження присвячене аналізу морфологічних змін у тканинах орбіти, що відбуваються при післяопераційній екструзії орбітальних імплантів у пацієнтів з різними видами попереднього патологічного процесу та
за різною технікою оперативного втручання, а також різних типів імплантаційного матеріалу.
