The objective: to analyze the experience of using hyperthermic intravesical chemotherapy (HIVEC) with MitomycinC (MMC) and the addition of dimethyl sulfoxide (DMSO) in high-risk of non-muscle-invasive bladder cancer (HR
NMIBC) patients and to compare oncological results with BCG therapy.
Materials and methods. From March 2018 to January 2021, 53 patients with high-risk of NMIBC underwent a HIVEC adjuvant regimen at the University Clinic of Odessa National Medical University. The results were compared with a group
of patients who received adjuvant intravesical BCG therapy from 2015 to 2019. In the HIVEC group, 16 (30.2%) patients
with reduced bladder capacity underwent a session of the HIVEC therapy with prior injection of DMSO solution into
the bladder. The primary endpoint was recurrence-free survival (RFS). Secondary endpoints were time to recurrence,
progression-free survival (PFS), cancer-specific survival and overall survival at 36 months.
Results. The incidence of the disease recurrence (42.6% vs 22.6%; p=0.028) and progression (20.4% vs 7.5%; p=0.50) were different between the BCG and HIVEC, respectively. The mean time to recurrence in patients who received HIVEC MMC was significantly higher than in patients of the BCG group: 31.5 months (95% CI: 29.1–34.0) versus 26.0 months (95% CI: 22.7–29.3), respectively (p=0.034). Cox regression analysis showed that the hazard ratio for HIVEC vs BCG for the RFS at 36 months was 0.48
(95% CI: 0.24–0.96; p=0.04). The RFS and the PFS indicators during the 36-month follow-up period in patients who received
additional intravesical DMSO administration were not significantly different from other patients in the HIVEC therapy group.
Conclusions. Hyperthermic intravesical chemotherapy with the addition of DMSO is a safe treatment option for patients
with high-risk of noninvasive bladder cancer with efficacy comparable to BCG therapy.
Мета дослідження: аналіз досвіду застосування гіпертермічної внутрішньоміхурової хіміотерапії (HIVEC) з мітоміцином та додаванням диметилсульфоксиду (ДМСО) у пацієнтів з м’язово-неінвазивним раком сечового міхура
(МНІРСМ) групи високого ризику та порівняння онкологічних результатів з БЦЖ терапією.
Матеріали та методи. З березня 2018 р. по січень 2021 р. в Університетській клініці Одеського національного медичного університету 53 пацієнти з МНІРСМ групи високого ризику отримали в ад’ювантному режимі курс HIVEC.
Результати порівнювали з групою пацієнтів, які отримували ад’ювантну внутрішньоміхурову терапію вакциною БЦЖ
протягом 2015–2019 рр. У 16 (30,2%) пацієнтів зі зниженою ємністю сечового міхура проводили сеанс HIVEC з попереднім уведенням розчину ДМСО до сечового міхура. Первинною кінцевою точкою було безрецидивне виживання
(БРВ). Вторинними кінцевими точками були час до рецидиву, виживаність без прогресування (БПВ), канцер-специфічна виживаність та загальна виживаність через 36 міс.
Результати. Частота рецидивів захворювання (42,6% проти 22,6%; p=0,028) та прогресування (20,4% проти 7,5%; p=0,50) відрізнялися між групами БЦЖ та HIVEC відповідно. Середній час до рецидиву у пацієнтів, які отримували HIVEC, був значно
вищим, ніж у пацієнтів групи БЦЖ, а саме: 31,5 міс (95% ДІ: 29,1–34,0) проти 26,0 міс (95% ДІ: 22,7–29,3) відповідно (р=0,034).
Регресійний аналіз Кокса продемонстрував, що співвідношення ризиків для HIVEС проти БЦЖ терапії для БРВ через 36 міс
становило 0,48 (95% ДІ: 0,24–0,96; p=0,04). Показники БРВ та БПВ протягом 36-місячного періоду спостереження у пацієнтів, які
отримали додаткове уведення ДМСО внутрішньоміхурово, істотно не відрізнялися від інших пацієнтів у групі HIVEC.
Висновки. Гіпертермічна внутрішньоміхурова хіміотерапія з мітоміцином з додаванням диметилсульфоксиду є безпечним варіантом лікування пацієнтів з неінвазивним раком сечового міхура високого ризику з ефективністю, що порівняна з терапією БЦЖ.
