Мета даного дослідження. Вивчення змін параметрів лицевого відділу черепа внаслідок дистального
переміщування постійних молярів верхньої щелепи
у пацієнтів з дистальним прикусом, з горизонтальним напрямом росту щелеп. Матеріал та методи
дослідження. В дослідженні брали участь 52 пацієнти, які звернулися на кафедру ортодонтії НМУ
ім. О. О. Богомольця у віці 8-16 років з пацієнтів
з дистальним прикусом. Для визначення особливостей морфологічної будови лицевого відділу черепа
використовували 98 телерентгенограм голови, виконаних в бокових проекції. Бокові телерентгенограми
голови виготовляли на апараті «ORTHOPHOS»
фірми «SIRONA SIDEXIS», при фокусній відстані
150 см, напрузі 65-75 кВ, час експозиції – 1,6-2,0 с,
сила струму – 14 мА. Фіксацію голови здійснювали
за допомогою цефалостата. Пучок променів направляли на середину зовнішнього слухового проходу.
Для визначення особливостей будови лицевого відділу черепа у пацієнтів з дистальною оклюзією були
вивчені 15 кутових і 9 лінійних параметри. Напрям
росту щелеп визначали за величиною сумарного кута
за Bjork. При статистичній обробці отриманих
результатів використовувалася комп’ютерна програма STATISTICA 6.1. для оцінки їхньої достовірності та похибок вимірювань. В процесі дисталізації
постійних молярів верхньої щелепи спостерігається
обертання оклюзивної площини вгору проти годинникової стрілки відносно площини NS, що зумовлено
дистальним переміщенням зубів. Дисталізація молярів призводить до обертання мандибулярної площини
вниз за годинниковою стрілкою відносно площини NS,
що впливає на загальну конфігурацію обличчя. Висновок. Отримані дані свідчать про те, що дисталізація постійних молярів у пацієнтів з дистальним прикусом та горизонтальним напрямком росту щелеп
може забезпечити стабільні результати лікування,
оскільки відбувається оптимізація параметрів лицевого відділу черепа.
The purpose of this study. Study of changes in the
parameters of the facial skull due to distal movement of
permanent molars of the upper jaw in patients with distal
bite, with a horizontal direction of jaw growth. Material
and research methods. The study involved 52 patients
who applied to the Department of orthodontics of the
Bogomolets National Medical University aged 8-16 years
from patients with distal bite. To determine the features
of the morphological structure of the facial part of the
skull, 98 telerentgenograms of the head made in lateral
projections were used. Side telerentgenograms of the head
were made on the ORTHOPHOS device of the SIRONA
SIDEXIS company, with a focal length of 150 cm, a
voltage of 65-75 KV, an exposure time of 1.6-2.0 seconds,
and a current of 14 ma. Head fixation was performed
using a cephalostat. A beam of Rays was directed to the
middle of the external auditory canal. To determine the
features of the structure of the facial skull in patients
with distal occlusion, 15 angular and 9 linear parameters
were studied. The direction of jaw growth was determined
by the value of the total angle according to Bjork.
During statistical processing of the obtained results, the
computer program STATISTICA 6.1. was used to assess
their reliability and measurement errors. During the
crystallization of permanent molars of the upper jaw, the
occlusal plane rotates upwards counterclockwise relative
to the NS plane, which is due to distal movement of the
teeth. Molar distalization causes the mandibular plane to
rotate clockwise relative to the NS plane, which affects the
overall configuration of the face. Conclusion. The data
obtained suggest that distalization of permanent molars
in patients with distal bite and horizontal direction of
jaw growth can provide stable treatment results, since the
parameters of the facial skull are optimized.