Зміни позно-тонічної поведінки щурів в динаміці кіндлінгової моделі хронічної судомної активності

Abstract

Епілепсія є тривалим, схильним до прогресування нервово-психічним захворюванням різної етіології, яке проявляється у вигляді пароксизмальних та більш-менш стійкими психічними порушеннями. Велика частина тягаря супутньої патології пов’язана з психічними розладами. Для остаточного розуміння перспектив експериментальної картина мінімізації або усунення депресивних поведінкових проявів протягом інтеріктального періоду часу за умов хронічного епілептогенезу нами було вирішено з’ясувати вираженість несудомної поведінки тварин протягом інтеріктальних інтервалів часу в динаміці кінлінг-спричиненої хронічної судомної активності. Мета роботи – дослідження динаміки вираженості позно-тонічної поведінки щурів за умов різних періодів формування пікротоксин-індукованого кіндлінга при модуляції функціональної активності хвостатих ядер. На 18-й і на 24-й добах досліду, а також на стадії посткіндлінгу протягом інтеріктальних періодів у щурів досліджували вираженість позно-тонічної поведінки. Протягом формування ПКТ-спричиненого хронічного судомного синдрому в структурі познотонічних поведінкових реакцій тварин превалюють опіоїдні механізми. Прояви познотонічного поведінкового синдрому в цей час детермінуються підсиленням ГАМКергічної та пригніченням активності дофамінергічної нейромедіації стріатуму разом із розгальмовуванням його холінергічної медіації. На етапі сформованого кіндлінгу та посткіндлінгу в структурі позно-тонічних поведінкових реакцій тварин превалюють нейролептичні компоненти. Отримані дані свідчать про гіперактивацію стріатуму при розвитку хронічної судомної активності, функціональна активність якого залежить від часу розвитку судомного синдрому.