Покращення короткострокової та довгострокової пам’яті у хворих з посттравматичною епілепсією в разі комплексної патогенетичної терапії введенням вальпроєвої кислоти і вортіоксетину

Abstract

Черепно-мозкова травма є одним із провідних пошкоджень мозку, протягом післятравматичного періоду якого формується виражений когнітивний дефіцит. Ми виходили із загально-фундаментального положення стосовно патогенетичної обґрунтованості будь-якого засобу комплексної фармакокорекції. Даним клінічним спостереженням передували експериментальні досліди, в яких амнестичні реакції у щурів в динаміці кіндлінга були відновлені при введенні вальпроєвої кислотою і вортіоксетину. Мета роботи – визначення стану короткострокової та довгострокової пам'яті у хворих з посттравматичною епілепсією після сумсіного введення вальпроєвої кислоти та вортіоксетину. Відзначено, що більшість пацієнтів з посттравматичною епілепсією скаржилися на зниження пам'яті, уваги, мислення. Доведено покращення стану короткострокової та довгострокової пам'яті, стійкості уваги у пацієнтів з посттравматичною епілепсією в процесі сумісного застосування вальпроєвої кислоти і вортіоксетину. З точки зору патогенетичної обґрунтованості корекції хронічного судомного синдрому сумісне введення вальпроєвої кислоти та вортіоксетину вважатиметься таким, що повністю відповідає даній концепції. Автор вважає отримані клінічні результати обнадійливими для доведення остаточної ефективності оригінальної схеми фармакокорекції судомних проявів та коморбідних патологічних станів в разі сумісного ведення вальпроєвої кислоти та вортіоксетину хворим на різні форми епілепсії з порушенням мнестичних функцій.