Стромальні пухлини шлунково-кишкового тракту. Прогнозування перебігу та діагностичні алгоритми

Abstract

Метою огляду є порівняння сучасних алгоритмів прогнозування перебігу стромальних пухлин шлунково-кишкового тракту (СПШКТ). Матеріал і методи. Інформаційний пошук проведений за базами даних PubMed, OVID, EMBASE, SRC BOLD за ключовими словами які відповідали термінам MESH «gastro- intestinal stromal tumors» AND «prognosis» AND «diagnosis». Глибина пошуку – 10 років. З загального масиву 66 публікацій відібрані 20, найбільш релевантних до предмету пошуку. Аналіз інформації проведений відповідно до критеріїв PRISMA. Результати. Проведене співставлення різних методів медичної візуалізації та моделей прогнозування клінічних наслідків при СПШКТ. Основними прогностичними критеріями є розмір пухлини, її локалізація та мітотичний індекс. Розглянуті критерії оцінки відповіді на лікування при проведенні МРТ та ПЕТ. Обговорено відмінності, переваги та обмеження різних прогностичних моделей. Визначені основні тенденції у розвитку проблеми СПШКТ у світі. Висновки. Cтромальні пухлини ШКТ є рідкісною патологією, яка втім часто має прогресуючий перебіг. Існуючі моделі прогнозування перебігу СПШКТ не враховують генетичні варіанти. Значні перспективи при виборі терапії СПШКТ має застосування мультидисциплінарного підходу.

The purpose of the review is to compare modern algorithms for predicting the course of GIST. Material and methods. An information search was conducted using the PubMed, OVID, EMBASE, SRC BOLD databases using keywords that corresponded to the MESH terms «gastro- intestinal stromal tumors» AND «prognosis» AND «diagnosis». The search depth is 10 years. From the total array of 66 publications, 20, most relevant to the search subject, were selected. Information analysis was carried out in accordance with the PRISMA criteria. The results. A comparison of various medical imaging methods and models for predicting clinical outcomes in GIST was carried out. The main prognostic criteria are the size of the tumor, its localization and mitotic index. Criteria for assessing the response to treatment during MRI and PET were revised. The differences, advantages, and limitations of various prognosticators are discussed Conclusions. Gastrointestinal stromal tumors are a rare pathology, which, however, often has a progressive course. Existing models for predicting the course of GIST do not take into account genetic variants. The use of a multidisciplinary approach has significant prospects in the selection of SPSHKT therapy.