Стаття присвячена огляду наукових публікацій щодо використання методики маркування Indocyanine green
(ICG) у сучасній тазовій хірургії. Цей барвник був розроблений дослідницькими лабораторіями Kodak у 1955 р.
і схвалений для клінічного використання у 1959 р., але лише нещодавно його почали активно використовувати.
Флюоресценція у ближньому інфрачервоному діапазоні, посилена ICG, впроваджена для покращення візуалізації та надання більш детальної анатомічної локалізації під час оперативного втручання.
Барвник зв’язується з білками плазми крові, швидко виводиться з організму, не токсичний та не має жодних зафіксованих ускладнень після його уведення. Виконано багато досліджень щодо використання цієї методики: візуалізація сторожових лімфатичних вузлів (СЛВ) при різних онкогінекологічних захворюваннях; візуалізація
сечоводів, лімфатичного дренажу, перфузії тканин, судин різного калібру, колоректального кровообігу та ін.
Висока частота виявлення СЛВ (одно- та двостороннього) за допомогою ICG порівняно з іншими барвниками,
такими, як радіоколоїд та патентований синій, свідчить про його ефективність.
Стан СЛВ має важливу прогностичну та лікувальну цінність, на підставі отриманих результатів можна призначити більш коректне подальше ад’ювантне лікування. Процедура маркування сторожового лімфатичного вузла
була проведена як альтернатива системній лімфаденектомії для оцінювання статусу лімфоваскулярної інвазії.
Використання ICG-маркування дозволяє зменшити ризик інтраопераційних та післяопераційних ускладнень.
Багато експериментальних досліджень було проведено стосовно оцінювання васкуляризації матки, збереження окремих судин, їхньої ідентифікації та вимірювання кровотоку.
У статті наведено дані науковців щодо застосування методики ICG-маркування при раку ендометрія, шийки
матки, вульви, піхви, яєчників, а також при ендометріозі та для візуалізації сечоводів. Ця методика викликає
активні дискусії у науковому співтоваристві, потребує подальших досліджень та має більш широко використовуватися у різних напрямках хірургічних втручань.
The article is devoted to a review of scientific publications on the use of the Indocyanine green (ICG) labeling technique
in modern pelvic surgery. This dye was developed by Kodak Research Laboratories in 1955 and approved for clinical
use in 1959, but has only recently come into widespread use. ICG-enhanced near-infrared fluorescence is introduced to
improve visualization and provide more detailed anatomical localization during surgery.
The dye binds to blood plasma proteins, it is quickly excreted from the organism and is non-toxic and has no found
complications after its administration. Many studies have been conducted on the use of this technique: visualization of
sentinel lymph nodes (SLN) in various oncogynecological diseases; visualization of ureters, lymphatic drainage, tissue
perfusion, vessels of various sizes, colorectal blood circulation, etc. The high detection rate of SLN (unilateral and
bilateral) with ICG compared with other dyes such as radiocolloid and patent blue suggests its effectiveness.
The condition of SLN has an important prognostic and therapeutic value, based on the obtained results, a more correct
further adjuvant treatment can be prescribed. A sentinel lymph node labeling procedure was performed as an alternative
to systemic lymphadenectomy to assess the status of lymphovascular invasion. The use of ICG-marking allows to reduce
the risk of intraoperative and postoperative complications. Many experimental studies have been conducted in relation
to the assessment of uterine vascularization, preservation of individual vessels, their identification and measurement of
blood flow.
The article provides data from scientists on the use of the ICG-marking technique in endometrial, cervical, vulva, vaginal,
ovarian cancer, as well as in endometriosis and for visualization of the ureters. This technique causes active discussions
in the scientific community, requires further research and should be more widely used in various directions of surgical
interventions.
