Abstract:
За останні роки спостерігається чітке зростання поширеності патології
органів шлункого-кишкового тракту, серед яких патологія підшлункової залози (ПЗ) з прогресуванням у хронічний панкреатит (ХП) займає лідируючі
позиції. Маніфестація запального процесу у ПЗ починається з ушкоджувальної
дії на залозу одного або сукупності декількох етіологічних чинників, до яких
належить неправильне харчування (надмірне вживання жирною їжї), зловживання алкоголем та його сурогатами, тютюнопаління тощо. Тканини ПЗ
при ХП відчувають хронічну гіпоксію, пов’язану з фіброзом і панкреатичною
протоковою гіпертензією. Серед усіх захворювань системи травлення ХП викликає чи не найбільше запитань, на які нема чітких відповідей, оскільки він належить до поліетіологічних
і поліморбідних захворювань, яке характеризується запальними та дегенеративними змінами у ПЗ, протікає з тяжким перебігом і з віком призводить до
низки ускладнень.
В Україні епідеміологічні показники захворюваності на ХП в 3–4 рази гірші,
ніж в Європі, причому захворюваність і розповсюдженість продовжують зростати. В Україні рівень захворюваності патологією ПЗ в 2002 р. склав 149,8, а
поширеність – 2400–2760 на 100 тис. дорослих і підлітків. З 1997 р. показники
зросли відповідно на 49,9% і 71,3%. Первинна інвалідизація досягає 15%. Хворі
на ХП складають 25% всіх, які звертаються в гастроентерологічні кабінети поліклінік України, а в спеціалізованих гастроентерологічних стаціонарах
нашої країни ці хворі займають 9–12% ліжок. Серед хворих на ХП у 30%
випадків розвиваються ранні ускладнення (гнійно-септичні, кровотечі з виразок гастродуоденальної зони, тромбоз у системі портальної вени, стеноз
холедоха або дванадцятипалої кишки та ін.), летальність складає 5,1%. З подальшим розвитком ХП прогресує функціональна недостатність ПЗ.
