«Cхоплення-з-тепер» та неоднозначність часових модусів у вченні Е. Гуссерля: відгук у реконструкції концепції антропного часу

Abstract

Якщо розглядати Гуссерлеву модель крізь призму нашого дослідницького інтересу, то вона в цьому відношенні виглядає двоїстою. З одного боку, у німецького автора простежується ідея умовності колишнього, теперішнього та прийдешнього, розмитості їхніх меж через генетичне переплетення «тепер» і «виходу з теперішнього» в конститутивній інтенційованості свідомості. Але, з іншого боку, якщо йдеться про виявлення в структурі свідомості темпоральних компонентів та прояснення принципів співвіднесення і взаємозв’язку відповідних часових фаз, то в гуссерлівських побудовах можна побачити й «матрьошковий» принцип моделювання.