Abstract:
Якщо розглядати Гуссерлеву модель крізь призму нашого дослідницького
інтересу, то вона в цьому відношенні виглядає двоїстою. З одного боку, у
німецького автора простежується ідея умовності колишнього, теперішнього та
прийдешнього, розмитості їхніх меж через генетичне переплетення «тепер» і
«виходу з теперішнього» в конститутивній інтенційованості свідомості. Але, з
іншого боку, якщо йдеться про виявлення в структурі свідомості темпоральних
компонентів та прояснення принципів співвіднесення і взаємозв’язку
відповідних часових фаз, то в гуссерлівських побудовах можна побачити й
«матрьошковий» принцип моделювання.
