Біоетичні та медико-соціальні аспекти лікування дитини, хворої на гранулематоз з поліангіітом: клінічний випадок

Abstract

Гранулематоз з поліангіїтом (ГПА) є найбільш частим з АНЦА-асоційованих васкулітів в педіатричній популяції. Перебіг захворювання, для якого характерний надвисокий рівень несприятливих клінічних наслідків, залежить не тільки від своєчасної діагностики і дотримання протоколу, а й взаємодії з пацієнтом та його близькими. Мета роботи: висвітлення перебігу ГПА у дитини, обтяженого соціальними обставинами та опікун-залежними особливостями терапевтичного супроводу. Клінічний випадок. Початок захворювання у 12-ти річного хлопчика характеризувало ураження верхніх дихальних шляхів (синусит), лікування якого за протоколом протягом 4-х місяців не сприяло ліквідації симптомів. Своєчасне виконане КТ з ознаками, характерними для ГПА, не було розглянуто з точки зору наявності рідкісної хвороби. Приєднання нових симптомів (знесилення, деформація спинки носу, геморагічна висипка, кровохаркання, тромбоз глибоких вен нижньої кінцівки) спонукало до поглибленого обстеження, яке виявило мультисистемність ураження (анемія важкого ступеня, множинні вогнища в легенях, протеїнурія нефротичного рівня, гематурія, порушенням азотовидільної функції нирок) та високий рівень IgG до протеїнази-3. Особливості презентація ГПА з поступовим залученням інших систем і наростанням симптоматики на фоні не готовності клініцистів до рідкісного діагнозу і відсутності мультидисциплінарного підходу відтермінували початок імуносупресивної терапії. Обтяжені соціальні обставини (не готовність родини до діагнозу та прийняття клінічного рішення) трагічно погіршили сценарій хвороби. Висновки. Неоднозначні ситуації, які виникають у педіатричній практиці при лікуванні рідкісної хвороби, вимагають обговорення широкого кола етичних проблем при взаємодії лікаря та пацієнта і його родини. Включення в клінічні настанови (особливо при захворюваннях з несприятливим прогнозом) біоетичних, психо-соціальних та правових фрагментів по захисту та підтримці хворих на всіх етапах спостереження, мають стати обов’язковим доповненням до стандартного терапевтичного супроводу.

Granulomatosis with polyangiitis (GPA) is the most common ANCA-associated vasculitis in the pediatric population. The disease course is characterized by an extremely high level of unfavorable clinical outcomes and depends not only on timely diagnosis and protocol compliance, but also on interaction with patients and their relatives. The aim of study: to highlight the GPA course in a child, burdened by social circumstances and caregiver-dependent features of the therapeutic management. Case presentation. The disease onset in a 12-year-old boy was characterized by damage to the upper respiratory tract (sinusitis), the protocol treatment of which during 4 months did not contribute to the elimination of symptoms. Timely performed CT scan with GPA signs was not considered from the point of presence of a rare disease. New symptoms (weakness, deformation of the nose dorsum, hemorrhagic rash, hemoptysis, deep veins thrombosis of the lower limb) joined and prompted an in-depth examination that resulted the multisystem lesions (severe anemia, multiple lungs foci, nephrotic proteinuria, hematuria, impaired kidney function) with the high positive anti-proteinase-3 antibodies. Presentation features of GPA with the progressive involvement of other systems and the symptoms increasing, simultaneously unpreparedness of clinicians for a rare diagnosis and lack of a multidisciplinary approach led to a delay in starting immunosuppressive therapy. Burdens of social circumstances (family unpreparedness for diagnosis and clinical decision) tragically worsened the disease scenario. Conclusions. Ambiguous situations in pediatric practice during the treatment of a rare disease require discussion of a wide range of ethical issues in the interaction between the doctor and the patient and his family. The inclusion of bioethical, psychosocial and legal fragments in the clinical guidelines (especially for diseases with an unfavorable prognosis) for patient’s protection and support throughout the follow-up period should become a mandatory addition to standard therapeutic management.