Vitamin D deficiency was detected in patients after COVID-19 with newly diagnosed type 2 diabetes mellitus (T2DM). Patients were divided into two groups. Group 1 consisted of patients receiving standard oral glucose-lowering therapy. The second group consisted of patients who, in addition to standard therapy, received a drug with a high content of vitamin D. It was found that the use of a drug with vitamin D in the treatment of these patients leads to compensation for carbohydrate metabolism disorders, improves the course of T2DM, restores the level of vitamin D, which helps to reduce the risk of cardiovascular disorders. The purpose of the study is to evaluate the effectiveness of long-term use of high doses of the drug with vitamin D in the complex treatment of patients – convalescents of COVID-19 with a first diagnosis of type 2 diabetes. Materials and methods. The examination was carried out based on the polyclinic of the State Institution “Ukrainian Research Institute of Medical Rehabilitation and Balneology of the Ministry of Health of Ukraine”, Odessa. The patients were divided into two groups. Group 1 consisted of patients receiving standard oral glucose-lowering therapy. Group 2 consisted of patients who received a vitamin D supplement and standard treatment. Patients took a drug with a high content of vitamin D according to the following regimen: 20,000 IU x 2 times a week for 2 months, followed by a transition to taking the drug in the exact dosage – once a week, for three months. Results. It has been established that the use of a drug with vitamin D in the complex treatment of patients leads to a significant decrease in the level of glucose and glycated hemoglobin, a significant reduction in the glucoseleukocyte index, and a tendency towards a decrease in body mass index against the background of a statistically significant increase in the content of vitamin D, which provides an improvement in the course of type 2 diabetes and promotes reducing the risk of developing cardiovascular disorders. Conclusions. The positive data obtained at the outpatient stage of treatment allowed us to recommend the inclusion of a long-term course of vitamin D preparation for the treatment of patients with newly diagnosed type 2 diabetes after suffering from COVID-19.
На сьогоднішній день встановлено, що цілий ряд ендокринних патологій може виникати у реконвалесцентів COVІD-19. Цей симптомокомплекс може входити до складу так званого постковідного
синдрому. Постковідний синдром визначаться, як сукупність ознак та симптомів, що розвиваються під час або
після інфекції COVID-19, ініціюючи розвиток низки патологій, у тому числі цукрового діабету.
Авторами визначено наявність порушення вуглеводного обміну у вигляді цукрового діабету 2 типу (ЦД 2)
у пацієнтів, які перехворілих на COVID-19, при тому, що до перенесення інфекції COVID-19 ознак порушення
вуглеводного обміну у них не спостерігалось. При цьому у хворих було встановлено недостатність (менше 30
нг/мл) чи дефіцит (менше за 20 нг/мл) вітаміну Д.
Мета дослідження – оцінити ефективність тривалого застосування високих доз препарату з вітаміном Д
у комплексному лікуванні пацієнтів – реконвалесцентів інфекції COVID-19 з встановленим вперше діагнозом
ЦД 2.
Об’єкт і методи дослідження. Обстеження проводились на базі поліклініки ДУ «Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України», м. Одеса. Хворих було розділено на дві групи. 1 групу складали пацієнти, які отримували стандартну пероральну цукрознижуючу терапію. 2 групу складали пацієнти, які
додатково до стандартної терапії отримували препарат вітаміну Д. Препарат з високим вмістом вітаміну Д
пацієнти приймали за схемою (20 000 МЕ х 2 рази на тиждень, курсом 2 місяця, з подальшим переходом на
прийом препарату у тій же дозуванні – 1 раз на тиждень, протягом трьох місяців).
Результати. Встановлено, що застосування препарату з вітаміном Д у комплексі лікування цих пацієнтів призводить до призводить до достовірного зниження рівня глюкози та глікованого гемоглобіну, значного
зниження глюкозо-лейкоцитарного індексу та тенденції до зниження індексу маси тіла на тлі статистично
значимого збільшення вмісту вітаміну Д, що забезпечує покращення перебігу ЦД 2 та сприяє знижує ризик
розвитку кардіо-васкулярних порушень. Висновки. Отримані на амбулаторному етапі лікування позитивні дані надали змогу рекомендувати включення тривалого курсового застосування препарату вітаміну Д за визначеною схемою до лікування пацієнтів
з встановленим вперше ЦД 2 після перенесеної СОVID-19 інфекції.
