Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Мокієнко, А. В. | |
dc.contributor.author | Бабієнко, В. В. | |
dc.contributor.author | Гущук, І. В. | |
dc.contributor.author | Mokienko, A. V. | |
dc.contributor.author | Babienko, V. V. | |
dc.contributor.author | Hushchuk, I. V. | |
dc.date.accessioned | 2024-01-17T07:53:30Z | |
dc.date.available | 2024-01-17T07:53:30Z | |
dc.date.issued | 2023 | |
dc.identifier.citation | Мокієнко А. В., Бабієнко В. В., Гущук І. В. Клімат, вода та інфекції: нові виклики для півдня України на тлі старих проблем // Public Health Journal. 2023. Vol. 4. P. 41–49. | uk_UA |
dc.identifier.uri | https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/14542 | |
dc.description.abstract | Актуальність. Екстремальні погодні умови давно асоціювалися з впливом на якість води та пов’язаними з нею захворюваннями, що передаються через воду. Сильні опади та стік, повені, циклони, посухи, хвилі спеки, сильні холоди та лісові пожежі можуть вплинути на водозбірні басейни, резервуари для зберігання, процеси очищення води або системи розподілу, з потенційним впливом на якість питної води. На джерела питної води можуть впливати підвищені концентрації зважених матеріалів, органічних речовин, поживних речовин, неорганічних речовин і патогенних мікроорганізмів. Мета. Аналіз взаємозв’язку та впливу змін клімату на стан водозабезпечення та рівні захворюваності воднообумовленими інфекціями населення півдня України. Методи дослідження: бібліометричні, аналітичні. Результати дослідження. Використання водно-балансового моделювання водного стоку дозволило встановити, що з 2041 року можливе припинення місцевого поверхневого стоку в маловодні роки в Херсонській, Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. У 2041–2060 рр. – період середньої водності – вона охоплюватиме території Херсонської, Одеської, Миколаївської та Запорізької областей, а в 2061–2080 рр. до неї приєднаються Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська області та АР Крим. Встановлено, що поверхневі та підземні водойми і питна вода в Одеській області, яка є однією із найбільш кризових у контексті водопостачання, слід розглядати як джерела перманентного епідеміологічного ризику. Констатовано вкрай негативну тенденцію до припинення наукових досліджень взаємозв’язку біологічної контамінації всіх водних об’єктів і захворюваністю населення. Акцентовано увагу на неприпустимість цього явища на тлі наслідків війни для інфраструктури галузі водопостачання у поєднанні із змінами клімату у цьому регіоні. Висновки. Основними адаптаційними заходами до змін клімату для водного господарства південних областей (Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької) слід вважати раціональне використання наявних водних ресурсів та їхній захист від забруднення. Варто вже зараз розпочати проведення рішучих заходів із метою подолання несанкціонованого відбору водних ресурсів із поверхневих і підземних джерел, заохочувати маловодні технології в регіоні. | uk_UA |
dc.description.abstract | Topicality. Extreme weather conditions have long been associated with impacts on water quality and associated waterborne diseases. Heavy rainfall and runoff, floods, cyclones, droughts, heat waves, extreme cold, and wildfires can affect catchments, storage tanks, water treatment processes, or distribution systems, with potential impacts on drinking water quality. Drinking water sources can be affected by elevated concentrations of suspended materials, organic matter, nutrients, inorganic matter, and pathogenic microorganisms. Goal. Analysis of the interrelationship and impact of climate changes on the state of water supply and the level of incidence of water-related infections in the population of southern Ukraine. Research methods: bibliometric, analytical. Research results. The use of water balance modeling of water flow made it possible to establish that from 2041 it is possible to stop local surface runoff in low-water years in Kherson, Odesa, Mykolaiv, Dnipropetrovsk, and Zaporizhzhia regions. In 2041–2060 – the period of medium water – it will cover the territories of Kherson, Odesa, Mykolaiv, and Zaporizhia regions, and in 2061–2080, it will be joined by Dnipropetrovsk, Zaporizhia, Kirovohrad regions, and the Autonomous Republic of Crimea. It was established that surface and underground reservoirs and drinking water in the Odesa region, which is one of the most critical in the context of water supply, should be considered as sources of permanent epidemiological risk.An extremely negative trend towards the cessation of scientific research into the relationship between biological contamination of all water bodies and population morbidity was noted. Attention is focused on the inadmissibility of this phenomenon against the background of the consequences of the war for the infrastructure of the water supply industry in combination with climate changes in this region. Conclusions. Rational use of available water resources and their protection from pollution should be considered the main adaptation measures to climate change for the water management of the southern regions (Odesa, Mykolaiv, Kherson, Zaporizhzhia). It is worth starting now to take decisive measures to overcome the unauthorized withdrawal of water resources from surface and underground sources, to encourage low-water technologies in the region. | uk_UA |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.subject | водні об’єкти | uk_UA |
dc.subject | питна вода | uk_UA |
dc.subject | інфекційні захворювання | uk_UA |
dc.subject | клімат | uk_UA |
dc.subject | південь України | uk_UA |
dc.subject | water bodies | uk_UA |
dc.subject | drinking water | uk_UA |
dc.subject | infectious diseases | uk_UA |
dc.subject | climate | uk_UA |
dc.subject | southern Ukraine | uk_UA |
dc.title | Клімат, вода та інфекції: нові виклики для півдня України на тлі старих проблем | uk_UA |
dc.title.alternative | Climate, water and infections: new challenges for the south of Ukraine against the background of old problems | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |