Мета дослідження – оцінка ризику хірургічної інфекції при оперативних втручаннях у гінекологічних хворих.
Матеріали та методи. Дослідження виконано на базі клінічних підрозділів кафедри акушерства та гінекології
ОНМедУ у 2000–2022 рр. Обстежено 198 жінок у віці 18–45 років, яким виконували планові лапаротомні та лапароскопічні гінекологічні втручання трансабдомінальним доступом. Додатково оцінювали рівень мікробної контамінації
шкіри нижньої частини живота у проекції розрізу до та після оперативного втручання (на 3-й, 7-й та 14-й день), а також
рідини, що виділялася по дренажах, та самих дренажів. Бактеріологічні дослідження виконано у сертифікованій лабораторії. Ризик післяопераційної хірургічної інфекції (ПХІ) оцінювали за індексом NHSN. Визначали динаміку мікробної
контамінації, кількість гнійно-інфекційних ускладнень. Статистичну обробку проводили методами дисперсійного та
кореляційного аналізу за допомогою програмного забезпечення Statistica 14.0 (TIBCO, США) та Excel (MS Inc., США).
Результати дослідження та їх обговорення. При оцінці рівня мікробної контамінації на доопераційному етапі
встановлено, що у 51,8 % випадків шкірні покриви були контаміновані E. coli як ізольовано, так і в комбінації з іншими
мікроорганізмами. У 1 % проб на передопераційному етапі висівали Ps. аeruginosa. У післяопераційний період значна
кількість зразків (58,1 %) була стерильною, що можна пояснити застосуванням місцевих антисептиків. Решта (83
(41,9 %)) пацієнток у післяопераційний період мала мікробний ріст, при цьому якісний склад мікрофлори змінився
за рахунок зменшення квоти умовно-патогенної флори.
Висновки. Присутність умовно-патогенної флори на шкірі у місці операційного розрізу відзначають у 31,8 %
хворих, які підлягають плановим оперативним втручанням. Між наявністю умовно-патогенної флори та ІМТ існує
позитивна кореляція середнього ступеня (rs=0,69). У післяопераційний період, завдяки застосуванню стандартних
операційних процедур інфекційного контролю, навіть за наявності у складі мікробіоценозів умовно-патогенної флори
випадків гнійно-септичних ускладнень не зареєстровано.
The aim of the study – to assess the risk of surgical infection during surgical interventions in gynecological patients.
Materials and Methods. The research was carried out on the basis of clinical divisions of the Department of Obstetrics
and Gynecology of ONMedU in 2000–2022. 198 women aged 18–45 who underwent scheduled laparotomy and laparoscopic
gynecological interventions via transabdominal access were examined. In addition, the level of microbial contamination of the skin
of the lower part of the abdomen in the projection of the cut before and after the surgical intervention (on the 3rd, 7th and 14th
day), as well as the fluid secreted by the drains and the drains themselves, was evaluated. Bacteriological studies were performed
in a certified laboratory. The risk of surgery site infection (SSI) was assessed by the NHSN index. The dynamics of microbial
contamination, the number of purulent-infectious complications were determined. Statistical processing was carried out by methods
of dispersion and correlation analysis using Statistica 14.0 software (TIBCO, USA) and Excel (MS Inc., USA).
Results and Discussion. When assessing the level of microbial contamination at the preoperative stage, it was found that
in 51.8 % of cases, the skin was contaminated with E. coli both in isolation and in combination with other microorganisms. In 1 %
of the samples at the preoperative stage, Ps. aeruginosa In the postoperative period, a significant number of samples (58.1 %)
were sterile, which can be explained by the use of local antiseptics. The remaining 83 (41.9 %) patients in the postoperative period
had microbial growth, while the qualitative composition of the microflora changed due to a decrease in the quota of conditionally
pathogenic flora.
Conclusions. 1. The presence of opportunistic flora on the skin at the site of the surgical incision is noted in 31.8 % of patients
who are subject to planned surgical interventions. 2. There is a moderate positive correlation between the presence of opportunistic
flora and BMI (rs=0.69). 3. In the postoperative period, even with the presence of opportunistic flora in the microbiocenosis, thanks
to the application of standard operating procedures of infection control, no cases of purulent-septic complications were registered.
