Мета дослідження – оцінити поширення посттравматичного стресового розладу серед вагітних із ознаками дисфункції
плаценти.
Матеріали та методи. Дослідження проведено на базі клінічних підрозділів кафедри акушерства та гінекології Одеського національного медичного університету (м. Одеса) у 2022 році. Обстежено 35 вагітних віком 20–35 років із ознаками
дисфункції плаценти (основна група) та 30 вагітних з фізіологічним перебігом вагітності того ж віку (контрольна група). Для
верифікації дисфункції плаценти використовували такі критерії: наявність змін фетоплацентарного кровотоку, наявність
симетричної або асиметричної гіпотрофії плода, ознаки дистресу плода, гормональний дисбаланс (підвищення концентрації
у крові плацентарних гормонів при одночасному зниженні фетальних, в тому числі високі рівні плацентарного лактогену,
хоріонічного гонадотропіну, низькі рівні естрогенів, прогестерону, альфа-фетопротеїну), зміни активності ферментів (лужна
фосфатаза, окситоциназа). Для визначення ознак посттравматичного стресового розладу використовували структуроване
клінічне діагностичне інтерв’ю та клінічну діагностичну шкалу CAPS-5. Cтатистичну обробку проводили методами дисперсійного та кореляційного аналізу за допомогою програмного забезпечення Statistica 14.0 (TIBCO, США).
Результати дослідження та їх обговорення. Середній вік вагітних основної групи склав (28,1±0,3) року, контрольної –
(27,3±0,4) року (p>0,05). В обох групах переважали першовагітні (відповідно, 54,3 % та 63,3 %). Ознаки ЗВУР визначені у 91,4 %
випадках у вагітних основної групи, порушення фетоплацентарного кровотоку – у 100 % випадків, зміни церебрального кровотоку плода після 32 тижня гестації – у 17,1 % випадків. У всіх випадках ПД відзначалися зміни у гормональному профілі. При
оцінці поширення посттравматичного стресового розладу у жінок обох клінічних груп визначене суттєве переважання частоти
виявлення подібних випадків в основній групі (8 або 25,7 % проти 2 (6,7 %) у контрольній групі, χ2=4,17 df=1 р=0,04). У всіх
вагітних прояви посттравматичного розладу тривали більше місяця, інтенсивність їх відповідала (62,2±1,1) бала в основній
групі та (63,5±5,8) бала – в контрольній. Найчастіше причинами виникнення посттравматичного стресового розладу у вагітних є
наявність акушерських або перинатальних ускладнень під час попередніх вагітностей, статус біженки/переселенки з тимчасово
окупованих територій та втрата близької людини (чоловік, брат, батько, мати тощо) внаслідок військових дій або з інших причин.
Висновки. Частота виявлення ознак посттравматичного стресового розладу у вагітних із компенсованою дисфункцією
плаценти у 3,5 раза вища, аніж при фізіологічному перебігу вагітності. Найчастіше причнами виникнення посттравматичного стресового розладу у вагітних є наявність акушерських або перинатальних ускладнень під час попередніх вагітностей,
статус біженки/переселенки з тимчасово окупованих територій та втрата близької людини (чоловік, брат, батько, мати тощо)
внаслідок військових дій або через інші причини.
The aim of the study – to assess the prevalence of post-traumatic stress disorder (PTSD) among pregnant women with signs
of placental dysfunction.
Material and Methods. The study was conducted on the basis of the clinical units of the Department of Obstetrics and Gynecology of the Odessa National Medical University (Odesa) in 2022. 35 pregnant women aged 20–35 with signs of placental dysfunction
(main group) and 30 pregnant women of the same age with the physiological course of pregnancy (control group) were examined.
The following criteria were used to verify placental dysfunction: the presence of changes in fetoplacental blood flow, the presence of
symmetric or asymmetric fetal hypotrophy, signs of fetal distress, hormonal imbalance (increased blood concentration of placental
hormones with a simultaneous decrease in fetal hormones, including high levels of placental lactogen, chorionic gonadotropin, low
levels of estrogens, progesterone, alpha-fetoprotein), changes in the activity of enzymes (alkaline phosphatase, oxytocinase). A
structured clinical diagnostic interview and the CAPS-5 clinical diagnostic scale were used to determine the signs of PTSD. Statistical processing was carried out by methods of dispersion and correlation analysis using Statistica 14.0 software (TIBCO, USA)
Results and Discussion. The average age of pregnant women in the main group was 28.1±0.3 years, the control group was
27.3±0.4 years old (p>0.05). In both groups, first-time pregnant women predominated (54.3 % and 63.3 %, respectively). Signs
of ZVUR were identified in 91.4 % of cases in pregnant women of the main group, violations of fetoplacental blood flow – in 100
% of cases, changes in cerebral blood flow of the fetus after the 32nd week of gestation – in 17.1 % of cases.In all cases of PD,
changes in the hormonal profile were noted. When assessing the prevalence of PTSD in women of both clinical groups, a significant prevalence of such cases was determined in the main group (8 or 25.7 % versus 2 (6.7 %) in the control group, χ2=4.17
df=1 p=0.04). In all pregnant women, the manifestations of post-traumatic stress disorder lasted more than a month, their intensity Conclusions. The frequency of detection of PTSD symptoms in pregnant women with compensated placental dysfunction is
3.5 times higher than during the physiological course of pregnancy. The most frequent causes of PTSD in pregnant women are
the presence of obstetric or perinatal complications during previous pregnancies, the status of a refugee/displaced person from
temporarily occupied territories and the loss of a loved one (husband, brother, father, mother, etc.) as a result of military operations
or for other reasons
Key words: pregnancy; placental dysfunction; post-traumatic stress disorder
corresponded to 62.2±1.1 points in the main group and 63.5±5.8 points in the control group. The most frequent causes of PTSD
in pregnant women are the presence of obstetric or perinatal complications during previous pregnancies, the status of a refugee/
displaced person from temporarily occupied territories, and the loss of a loved one (husband, brother, father, mother, etc.) as a
result of military operations or for other reasons.
