3-year experience of hyperthermic intravesical chemotherapy use in patients with high risk non-muscular-invasive bladder cancer

Abstract

Cur rently, the search for additional organ-sparing methods of intravesical therapy for non-muscular-invasive bladder cancer (NMIBC) is actively continuing, which could become an effective alternative to standard treatment using the Bacillus Calmette-Guérin (BCG) vaccine. The aim of this work was to analyze the safety profile and long-term results of treatment of patients with the high-risk non-muscular-invasive bladder cancer who received adjuvant intravesical chemotherapy using the Combat BRS HIVEC® device for local hyperthermia (HIVEC® therapy group; n=53) in comparison with patients who received adjuvant therapy after transurethral resection of bladder performed with the Bacillus Calmette-Guérin vaccine (BCG therapy group; n=54). As a result, the median follow-up was 30 months (range 7-36). According to Common Terminology Criteria for Adverse Events (CTCAE) v 5.0, the most relevant side effects in HIVEC®/BCG therapy groups were adverse events grade 1-2: fever – 1%/8%; dysuria – 9%/13%; bladder spasms – 7%/12%; hematuria – 3%/4% and urinary tract infection – 3%/10%. Tumor recurrence was reported in 23 patients receiving intravesical BCG therapy and in 10 patients receiving intravesical hyperthermic chemotherapy (42.6% versus 18.9%, p=0.008). Tumor progression was recorded in 11 patients receiving intravesical BCG therapy and in 4 patients receiving intravesical hyperthermic chemotherapy (20.4% versus 7.5%, p=0.046). The study allows us to conclude that the method of hyperthermic intravesical chemotherapy has a better safety profile compared to intravesical Bacillus Calmette–Guérin vaccine therapy, while such indicators of oncological efficacy as 3-year recurrence-free survival and the incidence of progression were better in the HIVEC® therapy group.

На цей час активно триває пошук додаткових органозберігаючих методик внутрішньоміхурової терапії м'язово-неінвазивного раку сечового міхура, які могли б стати ефективною альтернативою стандартному лікуванню з використанням вакцини Бацили Кальметта-Герена (БЦЖ, лат. BCG). Метою цієї роботи був аналіз профіля безпеки і віддалених результатів лікування пацієнтів з м'язовонеінвазивним раком сечового міхура високого ризику, яким ад'ювантна внутрішньоміхурова хіміотерапія проводилась за допомогою апарата для локальної гіпертермії Combat BRS HIVEC® (група HIVEC® терапії; n=53) порівняно з пацієнтами, яким ад’ювантна терапія після трансуретральної резекції проводилася за допомогою вакцини Бацили Кальметта-Герена (група BCG терапії; n=54). У результаті медіана періоду спостереження становила 30 місяців (діапазон 7-36). Згідно зі шкалою Common Terminology Criteria for Adverse Events v 5.0, найбільш актуальними побічними ефектами в групах HIVEC®/BCG терапії були побічні явища 1- 2 ступеня: лихоманка 1%/8%; дизурія 9%/13%; спазми сечового міхура 7%/12%; гематурія 3%/4% та інфекція сечовидільних шляхів 3%/10%. Рецидив пухлини був зареєстрований у 23 пацієнтів, які отримували внутрішньоміхурову BCG терапію, і в 10 пацієнтів, які отримували внутрішньоміхурову гіпертермічну хіміотерапію (42,6% проти 18,9%, p=0,008). Прогресія пухлини була зареєстрована в 11 пацієнтів, які отримували внутрішньоміхурову BCG терапію, і в 4 пацієнтів, які отримували внутрішньоміхурову гіпертермічну хіміотерапію (20,4% проти 7,5%, p=0,046). Проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що метод гіпертермічної внутрішньоміхурової хіміотерапії має кращий профіль безпеки порівняно з внутрішньоміхуровою терапією вакциною Бацили Кальметта-Герена, при цьому такі показники онкологічної ефективності, як трирічна безрецидивна виживаність і частота випадків прогресії, були кращі в групі HIVEC® терапії.