Магній і ментальні розлади

Abstract

Магній є важливим катіоном, який бере участь у багатьох функціях центральної нервової системи, включаючи передачу та внутрішньоклітинну трансдукцію сигналу. Кілька досліджень показали його корисність при неврологічних і психіатричних захворюваннях. Крім того, є дані, що рівень магнію знижується під час деяких психічних розладів, особливо депресії. Цілі. У цьому дослідженні оцінено наявність зв’язку між рівнями магнію та наявністю психіатричної патології, а також ефективність магнію як терапевтичної добавки. Методи. Проведено систематичний пошук наукових публікацій щодо магнію при психічних розладах, опублікованих з 2019 року по березень 2020 року. Загалом проведено відбір 32 статей: 18 про депресивні розлади (ДР), чотири про тривожні розлади (ТР), чотири про синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ), три про розлад аутистичного спектру (РАС), одну про обсесивно-компульсивний розлад (ОКР), одну про шизофренію (SCZ) і одну про розлади харчової поведінки (ED). Результати. Дванадцять досліджень підкреслили переважно позитивні результати щодо симптомів депресії. Сім показали значну кореляцію між зниженими значеннями магнію в плазмі та депресією, виміряною за допомогою психометричних шкал. У двох роботах повідомлялося про покращення симптомів депресії після прийому магнію, дві – у поєднанні з антидепресантами, порівняно з контрольною групою. У двох різних роботах не було виявлено істотного зв’язку між рівнями магнію в сироватці крові та пацієнтами з панічним або генералізованим тривожним розладом (ГТР). У двох інших роботах було виявлено знижену шкалу оцінки тривоги Гамільтона (HAM-A) у пацієнтів з депресією, що корелювало з вищим рівнем магнію та сприятливим рівнем магнію у стресових пацієнтів. Дві статті повідомляли про низький рівень магнію, пов’язаний із СДУГ. Лише одна з трьох робіт показала нижчий рівень магнію при РАС. Щодо ED та SCZ повідомлено про коливання рівня магнію в деяких фазах захворювання. Висновок. Результати не є однозначними, як щодо рівнів у плазмі, так і щодо терапевтичних ефектів. Проте з наявних доказів виявилося, що добавки магнію можуть бути корисними. Тому необхідно спланувати спеціальні клінічні випробування для оцінки ефективності магнію окремо або разом з іншими препаратами (антидепресантами), щоб встановити правильне використання цього катіону з потенційними терапевтичними ефектами.

Magnesium is an essential cation involved in many functions within the central nervous system, including transmission and intracellular signal transduction. Several studies have shown its usefulness in neurological and psychiatric diseases. Furthermore, it seems that magnesium levels are lowered in the course of several mental disorders, especially depression. Objectives. In this study evaluate the presence of a relationship between the levels of magnesium and the presence of psychiatric pathology as well as the effectiveness of magnesium as a therapeutic supplementation. Methods. A systematic search of scientific records concerning magnesium in psychiatric disorders published from 2010 up to March 2020 was performed. We collected a total of 32 articles: 18 on Depressive Disorders (DD), four on Anxiety Disorders (AD), four on Attention Deficit Hyperactivity Disorder (ADHD), three on Autism Spectrum Disorder (ASD), one on Obsessive–Compulsive Disorder (OCD), one on Schizophrenia (SCZ) and one on Eating Disorders (ED). Results. Twelve studies highlighted mainly positive results in depressive symptoms. Seven showed a significant correlation between reduced plasma magnesium values and depression measured with psychometric scales. Two papers reported improved depressive symptoms after magnesium intake, two in association with antidepressants, compared to controls. No significant association between magnesium serum levels and panic or Generalized Anxiety Disorder (GAD) patients, in two distinct papers, was found. In two other papers, a reduced Hamilton Anxiety Rating Scale (HAM-A) score in depressed patients correlated with higher levels of magnesium and beneficial levels of magnesium in stressed patients was found. Two papers reported low levels of magnesium in association with ADHD. Only one of three papers showed lower levels of magnesium in ASD. ED and SCZ reported a variation in magnesium levels in some aspects of the disease. Conclusion. The results are not univocal, both in terms of the plasma levels and of therapeutic effects. However, from the available evidence, it emerged that supplementation with magnesium could be beneficial. Therefore, it is necessary to design ad hoc clinical trials to evaluate the efficacy of magnesium alone or together with other drugs (antidepressants) in order to establish the correct use of this cation with potential therapeutic effects.