Біохімічні та морфологічні зміни в ротовій рідині хворих на червоний плоский лишай після проведеного лікування

Abstract

Вивчення патогенезу червоного плоского лишаю з метою розробки патогенетичних методів лікування і надалі залишається актуальною проблемою в стоматології. Мета дослідження. Дослідити біохімічні та цитологічні зміни в ротовій рідині та слизовій оболонці порожнини рота у хворих на червоний плоский лишай після проведеного нами лікування. Матеріали та методи дослідження. Обʼєктами дослідження були слизова оболонка порожнини рота та ротова рідина хворих з червоним плоским лишаєм, які проходили амбулаторне лікування в ДУ «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України». Після збору анамнезу у хворих та обʼєктивного клінічного дослідження ротової порожнини був поставлений діагноз – ерозивно-виразкова форма червоного плоского лишаю. В роботі наведені результати клінічного, біохімічного та морфологічного дослідження ротової рідини після лікування хворих з ерозивно-виразковою формою червоного плоского лишаю. Показано, що після проведеного запропонованим нами лікування в ротовій рідині хворих відмічається підвищення активності лізоциму, фактора неспецифічного антимікробного захисту, та достовірне зниження активності протеолітичних ферментів. В ротових змивах відмічається зниження міграції лейкоцитів в ротову порожнину, та зменшення десквамації епітелію слизової оболонки порожнини рота, котрі відображають інтенсивність клітинної інфільтрації та запальної реакції. Результати дослідження та їх обговорення. Віддалені спостереження свідчать, що після проведеного нами лікування елементи ураження епітелізувалися в середньому на 2 дня скоріш, по відношенню до раніш проведеного лікування, а також зменшувалась і кількість рецидивів захворювання на рік по відношенню до лікування. Висновки. Отримані нами результати клінічного та лабораторного дослідження свідчать, що запропоноване нами лікування може застосовуватись в практичній стоматології, а курс лікування необхідно призначати після кожного рецидиву захворювання.

The study of the pathogenesis of lichen planus in order to develop pathogenetic methods of treatment remains an urgent problem in dentistry in the future. Purpose of the study. To investigate biochemical and cytological changes in the oral fluid and oral mucosa in patients with lichen planus after our treatment. Materials and methods of research. The objects of the study were the oral mucosa and oral fluid of patients with lichen planus who underwent outpatient treatment at the state institution "Institute of Dentistry and maxillofacial surgery of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine". After collecting an Anamnesis from patients and an objective clinical examination of the oral cavity, a diagnosis was made – erosive and ulcerative form of lichen planus. The paper presents the results of clinical, biochemical and morphological studies of oral fluid after treatment of patients with erosive and ulcerative form of lichen planus. It is shown that after the proposed treatment in the oral fluid of patients, an increase in the activity of lysozyme, a factor of non-specific antimicrobial protection, and a significant decrease in the activity of proteolytic enzymes are noted. In oral flushes, there is a decrease in the migration of white blood cells into the oral cavity, and a decrease in desquamation of the epithelium of the oral mucosa, which reflect the intensity of cell infiltration and inflammatory response. Research results and their discussion. Longterm observations show that after our treatment, the elements of the lesion epithelized on average 2 days faster in relation to the earlier treatment, and the number of relapses of the disease per year decreased in relation to treatment. Conclusions. The results of our clinical and laboratory studies indicate that the treatment we offer can be used in practical dentistry, and the course of treatment should be prescribed after each relapse of the disease.