Вивчення патогенезу червоного плоского лишаю
з метою розробки патогенетичних методів лікування
і надалі залишається актуальною проблемою в стоматології. Мета дослідження. Дослідити біохімічні
та цитологічні зміни в ротовій рідині та слизовій оболонці порожнини рота у хворих на червоний плоский
лишай після проведеного нами лікування. Матеріали
та методи дослідження. Обʼєктами дослідження
були слизова оболонка порожнини рота та ротова
рідина хворих з червоним плоским лишаєм, які проходили амбулаторне лікування в ДУ «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної
академії медичних наук України». Після збору анамнезу у хворих та обʼєктивного клінічного дослідження
ротової порожнини був поставлений діагноз – ерозивно-виразкова форма червоного плоского лишаю.
В роботі наведені результати клінічного, біохімічного
та морфологічного дослідження ротової рідини після
лікування хворих з ерозивно-виразковою формою червоного плоского лишаю. Показано, що після проведеного запропонованим нами лікування в ротовій рідині
хворих відмічається підвищення активності лізоциму, фактора неспецифічного антимікробного захисту,
та достовірне зниження активності протеолітичних ферментів. В ротових змивах відмічається зниження міграції лейкоцитів в ротову порожнину, та
зменшення десквамації епітелію слизової оболонки
порожнини рота, котрі відображають інтенсивність клітинної інфільтрації та запальної реакції.
Результати дослідження та їх обговорення. Віддалені спостереження свідчать, що після проведеного
нами лікування елементи ураження епітелізувалися
в середньому на 2 дня скоріш, по відношенню до раніш
проведеного лікування, а також зменшувалась і кількість рецидивів захворювання на рік по відношенню до
лікування. Висновки. Отримані нами результати клінічного та лабораторного дослідження свідчать, що
запропоноване нами лікування може застосовуватись
в практичній стоматології, а курс лікування необхідно
призначати після кожного рецидиву захворювання.
The study of the pathogenesis of lichen planus in order
to develop pathogenetic methods of treatment remains
an urgent problem in dentistry in the future. Purpose of the study. To investigate biochemical and cytological
changes in the oral fluid and oral mucosa in patients
with lichen planus after our treatment. Materials and
methods of research. The objects of the study were the
oral mucosa and oral fluid of patients with lichen planus
who underwent outpatient treatment at the state institution
"Institute of Dentistry and maxillofacial surgery of the
National Academy of Medical Sciences of Ukraine". After
collecting an Anamnesis from patients and an objective
clinical examination of the oral cavity, a diagnosis was
made – erosive and ulcerative form of lichen planus. The
paper presents the results of clinical, biochemical and
morphological studies of oral fluid after treatment of
patients with erosive and ulcerative form of lichen planus.
It is shown that after the proposed treatment in the oral fluid
of patients, an increase in the activity of lysozyme, a factor
of non-specific antimicrobial protection, and a significant
decrease in the activity of proteolytic enzymes are noted.
In oral flushes, there is a decrease in the migration of
white blood cells into the oral cavity, and a decrease in
desquamation of the epithelium of the oral mucosa, which
reflect the intensity of cell infiltration and inflammatory
response. Research results and their discussion. Longterm observations show that after our treatment, the
elements of the lesion epithelized on average 2 days faster
in relation to the earlier treatment, and the number of
relapses of the disease per year decreased in relation to
treatment. Conclusions. The results of our clinical and
laboratory studies indicate that the treatment we offer can
be used in practical dentistry, and the course of treatment
should be prescribed after each relapse of the disease.
