Метою дослідження була оцінка поширеності латентного залізодефіциту у студентів в залежності
від якісного складу харчування та стилю життя.
Матеріал і методи. Дослідження виконане впродовж 2015–2016 років на базі підрозділів кафедри гігієни та
медичної екології Одеського національного медичного університету. Проведене анкетування щодо добового
споживання заліза та поширеності симптомів залізодефіциту 976 студентів медичного факультету у віці від 17 до
32 років, серед яких незначно переважали дівчата (51,7 %). Середній вік обстежених склав (19,7±0,9) років.
Оцінку якісного вмісту сполук заліза у раціоні проводили розрахунковим методом. Осіб з ймовірним дефіцитом заліза обстежено з визначенням показників гемоглобіну, еритроцитів, гематокриту (загальний клінічний аналіз крові) та феритину сироватки крові. Статистичну обробку проведено методами дисперсійного та кореляційного аналізу за допомогою програмного забезпечення Statistica 10.0 (TIBCO, США).
результати. 628 студентів (64,3 %) споживали більше 90 відсотків від добової потреби, в тому числі 377
(38,6 %) – у надмірних (більше 100 %) кількостях. 14,5 % студентів (або 142 особи) споживали від 81 до 90 % добової потреби, 128 (13,1 %) – від 71 до 80 %. 78 (8,0 %) студентів мали ймовірний дефіцит заліза (до 70 % від добової
потреби). Найчастішими скаргами, пов’язаними із ймовірним дефіцитом заліза, були загальна слабкість (107 випадків, 11,0 %), підвищена стомлюваність (138 випадків, 14,1 %), блідість шкіри та слизових (38 або 3,9 %), сонливість (41 випадок, 4,2 %), сухість в роті (52 випадки, 5,3 %), ламкість волосся (26 випадків, 2,7 %), кровоточивість
ясен (14 випадків, 1,4 %). Значно рідше визначалися гіпосмія, дисгевзія та дисфагія.
Ймовірний залізодефіцит був констатований на попередньому етапі дослідження у 88 (9,0 %) хворих, їм в подальшому були проведені верифікувальні лабораторні дослідження. При аналізі одержаних даних діагноз ЗДА
легкого ступеня підтвердився у 4 (4,5 %) дівчат у віці 18–21 рік, латентний залізодефіцит – у 31 (35,2 %) осіб, при
переважанні дівчат – гендерне співвідношення склало 1:2,4.
висновки. 1. Частота латентного залізодефіциту у популяції студентів, що навчаються у медичному ВЗО Півдня України, не перевищує 3,2 % від загальної численності контингенту. 2. Запропонований метод скринінгу латентного залізодефіциту відповідає вимогам до інструментів донозологічної діагностики (J=0,39 Sp=0,99) й може
бути рекомендований до застосування у практиці соціально-гігієнічного моніторингу.
The aim – to assess the prevalence of latent iron deficiency in students depending on the quality of nutrition and lifestyle.
Material and Methods. The study was conducted during 2015–2016 on the basis of departments of the Department
of Hygiene and Medical Ecology of Odessa National Medical University. A survey was conducted on the daily iron intake and
prevalence of iron deficiency symptoms in 976 medical students aged 17 to 32 years, among whom girls slightly prevailed
(51.7 %). The mean age of the subjects was 19.7±0.9 years.
Evaluation of the qualitative content of iron compounds in the diet was performed by the calculation method. Individuals with probable iron deficiency were examined to determine hemoglobin, erythrocytes, hematocrit (general clinical
blood test) and serum ferritin. Statistical processing was performed by methods of variance and correlation history using
Statistica 10.0 software (TIBCO, USA).
Results. 628 students (64.3 %) consumed more than 90 percent of the daily requirement, including 377 (38.6 %) – in
excessive (more than 100 %) quantities. 14.5 % of students (or 142 people) consumed from 81 to 90 % of daily needs, 128
(13.1 %) – from 71 to 80 %. 78 (8.0 %) students had a probable iron deficiency (up to 70 % of daily requirement). The most
common complaints associated with probable iron deficiency were general weakness (107 or 11.0 %), increased fatigue
(138 cases or 14.1 %), pale skin and mucous membranes (38 or 3.9 %), drowsiness (41 or 4.2 %), dry mouth (52 or 5.3 %),
brittle hair (26 or 2.7 %), bleeding gums (14 or 1.4 %). Hyposmia, dysgeusia, and dysphagia were found much less frequently.
In general, probable iron deficiency was found at the previous stage of the study in 88 (9.0 %) patients, they were
subsequently performed verifying laboratory studies. In the analysis of the obtained data, the diagnosis of mild IDA was
confirmed in 4 (4.5 %) girls aged 18-21 years, latent iron deficiency – in 31 (35.2 %), with a predominance of girls – gender
ratio 1: 2.4.
Conclusions: 1. The frequency of latent iron deficiency in the population of students studying at the Medical University of Southern Ukraine does not exceed 3.2 % of the total number of contingents.
2. The proposed screening method of latent iron deficiency meets the requirements for pre-nosological diagnostic
tools (J=0.39 Sp=0.99) and can be recommended for use in the practice of social and hygienic monitoring
