Мета дослідження:
провести оцінку фактичного харчування дітей молодшого шкільного віку, що проживають у
різних соціально-економічних умовах. Матеріал та методи. Дослідження проведено
впродовж 2016-2021 років на базі кафедри гігієни та медичної екології Одеського
національного медичного університету. Були проаналізовані меню-розкладки харчування
1300 дітей молодшого шкільного віку, що проживали у м. Одесі та м. Миколаїві (І група, n=510), приміських селах (II група, n=491) та віддалених від обласного центра
селах Одеської та Миколаївської області (ІІІ група, n=300), за весняно-літній (травеньчервень) та осінньо-зимовий (листопад-грудень) період. Для оцінки фактичного харчування
використано хронометражно-ваговий та анкетний методи. Соціально-економічний статус
родини оцінювали за допомогою методики Sirin S.R. (2005). Він визначався за рівнем
сімейного доходу, рівня освіти батьків і професійного у батьків. Статистична обробка
проводилася методами дисперсійного та кореляційного аналізу з використанням
програмного забезпечення MS Excel (Microsoft Corp, США) та Statistica 13.0 (TIBCO,
США). Результати. Проведений нами аналіз показав, що у значної кількості молодших
школярів були поширені відхилення від нормативного споживання основних продуктів, а
також неоптимальні харчові стереотипи. Сформовані групи були порівнюваними за
соціально-економічною складовою, однак батьки дітей, що проживали у сільській
місцевості лише у 12,3% випадків мали дохід вище 2 мінімальних прожиткових мінімумів
на члена родини. Висновки: 1. Батьки дітей, що проживали у сільській місцевості лише у
12,3% випадків мали дохід вище 2 мінімальних прожиткових мінімумів на члена родини. 2.
Загальними проблемами харчування дітей молодшого шкільного віку є незбалансованість
раціонів харчування за вмістом основних нутрієнтів, поширення фаст-фуду та
недотримання режиму харчування. 3. У значної кількості дітей фактичне споживання
м’яса та м’ясо-ковбасних виробів (16,6%), риби та морепродуктів (8,8%), молочних
продуктів (18,2), фруктів (15,0%), ягід (12,4%) та овочів (15,4%) відрізнялося від
рекомендованих вікових норм.
The purpose: to assess the actual nutrition of children of primary school age living under
different socio-economic conditions. Material and methods. The research was conducted during
2016-2021 at the Department of Hygiene and Medical Ecology of the Odessa National Medical
University. The food menus of 1.300 children of primary school age living in Odessa and
Mykolaiv (I group, n=510), suburban villages (II group, n=491) and remote from Odessa and
Mykolaiv villages (III group, n=300) were analyzed. The studies were conducted at spring -
summer (May-June) and autumn-winter (November-December). Time-weighted and questionnaire
methods were used to assess actual nutrition. The socio-economic status of the family was
assessed using the method of Sirin S.R. (2005). It was determined by the level of family’s income,
the level of education of the parents and the professional level of the parents. Statistical processing
was carried out by methods of dispersion and correlation analysis using MS Excel (Microsoft
Corp, USA) and Statistica 13.0 (TIBCO, USA) software. The results. Our analysis showed that
deviations from the normative consumption of basic products, as well as suboptimal food
stereotypes, were widespread in a significant number of younger schoolchildren. The formed
groups were comparable in terms of socio-economic components, however, parents of children
living in rural areas had an income above 2 minimum living wages per family member in only
12.3% of cases. Conclusions: 1. Parents of children who lived in rural areas only in 12.3% of
cases had an in come above 2 minimum living wages per family member. 2. The general problems
of the nutrition of children of primary schoolage are the imbalance of the diet in terms of the
content of the main nutrients, the spread of fast food and non-compliance with the diet. 3. A
significant number of children have actual consumption of meat and meat-and-sausage products
(16.6%), fish and sea food (8.8%), dairy products (18.2%), fruits (15.0%) , berries (12.4%) and
vegetables (15.4%) differed from there commended age norms.
