Раціональне розродження жінок із міомою матки при тазовому передлежанні плода - зниження показників материнської захворюванності

Abstract

Вступ. Тазове передлежання плода (ТПП) у жінок із міомою матки - це клінічні випадки, що все частіше зустрічаються у сучасній практиці акушерів-гінекологів. У зазначеному питанні увагу науковців привертає аспект оперативного розродження таких пацієнток, що потребує обов'язкового врахування як незапланованої необхідності розширення об'єму кесаревого розтину (міомектомія, видалення матки), так й збільшення інтраопераційної крововтрати. Мета. Зниження показників материнської захворюваності у жінок із міомою матки при ТПП шляхом розробки оптимального способу їх розродження. Матеріали та методи. Проведено аналіз пологів у вперше- та вдруге народжуючих пацієнток із міомою матки та доношеною вагітністю одним плодом у тазовому передлежанні – основна група (ОГ) - (n=40). Контрольну групу (КГ) - (n=40) склали вперше- та вдруге народжуючі жінки без міоми матки із доношеною вагітністю у ТПП. Всі жінки народжували на етапі Одеського обласного перинатального ценру. Для обробки даних використовували програмне забезпечення Microsoft Office Excel 2017. Результати дослідження. Аналіз отриманих даних показав, що гінекологічний анамнез жінок ОГ достовірно частіше обтяжувався: пізнім менархе 12 (30 %), аномальними матковими кровотечами 9 (22,5 %) та дисменореєю 18 (45 %) (p<0,05). Встановлено, що жінки КГ майже в два рази частіше 32 (80 %) народжували через природні пологові шляхи. В ОГ 17 (42,5 %) консервативні пологи відбувалися при наявності у пацієнток поодиноких субсерозних або інтрамуральних міоматозних вузлів розмірами не більше 5 см із локалізацією в тілі матки (p<0,05). Визначено, що вагітність жінок ОГ в три рази частіше завершувалася оперативним розродженням 23 (57,5 %) на відміну від КГ - 8 (20 %) (p<0,05). Всі випадки кесаревого розтину в ОГ були попередньо запланованими у зв'язку із такими варіантами фіброзної пухлини як: множинні вузли, поодинокі вузли із центрипітальним ростом, локалізація їх в нижньому сегменті матки та великі розміри (5 - 16 см). Показано, що попереднє планування оперативного способу розродження при міомі матки й ТПП ОГ - 23 (57,5%) не запобігає виникненню ургентних ситуацій 7 (30,4 %), які саме й ускладнюються необхідністю розширення об'єму операції 3 (13 %). Випадки елективного кесаревого розтину серед жінок ОГ розширення об'єму не потребували в жодному разі. В свою чергу, попереднє планування консервативних пологів при ТПП КГ - 40 (100%) також не запобігає виникненню випадків ургентного оперативного розродження - 8 (20 %), провідним показанням до якого виступає порушення пологової діяльності - 4 (50 %). Висновки. Зважений акушерський підхід до питання міоми матки при ТПП, з урахуванням варіанту фіброзної пухлини у кожному окремому випадку, сприяє попередньому визначенню оптимального способу розродження для кожної окремої жінки, що може бути ефективним у питаннях зниження показників материнської захворюваності таких пацієнток за рахунок зменшення як оперативних пологів, так й випадків розширення операції кесаревого розтину.

Introduction. Breech presentation and uterine fibroids in women are clinical cases which occur more and more frequently in modern obstetric practice. Regarding this issue, scientists’ attention is drawn to the aspect of surgical delivery for such patients, which unavoidably requires taking into account both unplanned necessity of expanding the volume of caesarian section (myomectomy, uterine removal) and increased intraoperative blood loss. Aim. Decreasing the indexes of maternal morbidity in women with uterine fibroid and breech presentation by developing the optimal approach to their delivery. Materials and methods. An analysis of primiparae and secundiparae with uterine fibroid and with single full-term pregnancy with breech presentation has taken place and constituted the main group (MG) (n=40). The control group (CG) (n=40) consisted of primiparae and secundiparae with single full-term pregnancy with breech presentation without uterine fibroid. All the women had their deliveries at Odesa Regional Perinatal Centre. The data has been processed with Microsoft Office Excel 2017. Research results. The analysis of the data received has shown that gynecological anamnesis of women from the CG was reliably more frequently complicated by: late menarche 12 (30%), abnormal uterine bleeding 9 (22.5%) and dysmenorrhea 18 (45%) (p<0,05). It has been determined that the women from the CG had deliveries through natural birth canal almost twice as frequently 32 (80 %). In the MG 17 (42,5 %) conservative deliveries occurred under the condition of patients having subserous or intramural myoma nodules with the size not larger than 5 cm localized in the uterus body (p<0,05). It has been determined that pregnancies of the CG women ended with surgical delivery three times as frequently 23 (57,5 %) as in the MG 8 (20 %) (p<0,05). All cases of the cesarean section in the MG were planned in advance with regard to such variations of fibrosis as: multiple nodules, single nodules with centripetal growth, localization in the lower uterine segment or large size (5 - 16 см). It has been shown that advanced planning of the surgical deliveries with uterine fibroid and breech presentation in the MG 23 (57,5 %) does not prevent from urgent situations н 7 (30,4 %), which is complicated by the necessity of extending the volume of the surgery 3 (13 %). Issues of elective cesarean section among women from the MG did not require volume extension in any case. В свою чергу, advanced planning of conservative delivery with breech presentation in the CG 40 (100%) also does not prevent from cases of urgent surgical deliveries 8 (20 %), where the leading indication for it was deviation of labour activity 4 (50 %). Conclusions. Balanced obstetrical approach to the issue of uterine fibroid with breech presentation considering the variation of fibroids in each particular case favours preliminary determination of the optimal method of delivery for each woman, which might be effective in the cases of decreasing the indexes of maternal morbidity among such patients due to decreasing both the number of surgical deliveries and the cases of volume extension for cesarian sections.