Статус договору в психологічному вченні про право

Abstract

Людську етику утворюють право і мораль. Таке вихідне положення і принцип психологічного вчення про право. Усі етичні явища поділяються на імперативно-атрибутивні (право) і суто імперативні (мораль), інтелектуальний склад правових і моральних переживань різний. Так, у сфері правової свідомості мають місце двобічні, паристі суб’єктивні уявлення (суб’єкти зобов’язання-суб’єкти права) і об’єктні (об’єкти зобов’язання-об’єкти права). Звідси випливає, що право і всі юридичні явища можуть розглядатися з двох основних точок зору – з суто психологічної (чим займається юридична психологія) і з точки зору символічної. Значну роль у функціонуванні договірних зобов’язань мають відіграти принципи справедливості, добросовісності, й розумності. Значимість зазначених принципів у договірному праві зумовлена, насамперед, тим, що саме тут обсяг регулювання відносин за розсудом сторін є не лише значним, а й може переважати нормативне регулювання.