Efficiency of detection of lymph nodes in breast cancer

Abstract

The objective: improve the quality of sentinel lymph nodes detection in patients with malignant neoplasms of the mammary glands. Materials and methods. At the period from 2009 to 2016, 400 patients with T1-T3N0M0 breast cancer were operated in Odessa Regional Clinical Hospital, using two dyes Patent Blue and ICG. The patients who had mastectomy with sentinel lymph node biopsy were diagnosed T2-T3N0M0 breast cancer more frequently. The exceptions were T3-T4 tumors, tumor diameter > 5 cm, invasion into the skin and chest wall, palpable axillary lymph nodes, 3 or more affected lymph nodes during sentinel lymph node biopsy. 100 patients in the first group had sentinel lymph node biopsy. Lymph node staining was performed using Patent Blue dye. In the patients in the second group, sentinel lymph node biopsy was performed using Patent Blue dye and another fluorescent ICG dye, which was injected intravenously into the arm on the affected side of the mammary gland, along the outflow from the arm to the mammary gland. Results. The total five-year survival after axillary lymph node dissection and sentinel lymph node biopsy was 91 % and 92 %, respectively. The five-year recurrence-free survival after axillary lymph node dissection was approximately 82.2 %, and after the sentinel lymph node biopsy – 83.9 %. Regional recurrence in the sentinel lymph nodes on the affected side was determined only in 1.1 %. The time of observation of the patients was from 60 to 180 months. The recurrence was registered in 0.2 % patients as isolated metastases into the axillary lymph nodes. Not a single case of lymphostasis of the upper limbs from the side of the biopsy was registered. Conclusions. The simplicity of fluorescent dyes usage makes it possible to implement this method in the everyday work of oncologists-surgeons, the advantages of which are the absence of radiation exposure and quick intraoperative detection of lymph nodes.

Мета дослідження: підвищення якості визначення сторожових лімфовузлів у пацієнток зі злоякісними новоутвореннями грудних залоз. Матеріали та методи. У період з 2009 до 2016 року на базі Одеської обласної клінічної лікарні було прооперовано 400 пацієнток із раком грудної залози Т1-Т3N0М0 з використанням двох барвників Patent Blue та ICG. Пацієнтки, яким проведено мастектомію з біопсією сторожових лімфовузлів, частіше мали клінічний діагноз раку грудної залози Т2-Т3N0М0. При цьому винятками були пухлини Т3-Т4 діаметром > 5 см або інвазія у шкіру і стінку грудної клітки, а також пахвові лімфовузли, що пальпуються, 3 і більше уражених лімфовузлів при біопсії сторожового лімфовузла. У першій групі 100 пацієнткам проводили біопсію сторожових лімфовузлів. Фарбування лімфовузлів виконували з використанням барвника Patenet Blue. У другій групі зроблено біопсію сторожових лімфовузлів з використанням барвника Patenet Blue і другого флуоресцентного барвника ICG, який вводили внутрішньовенно у руку на боці ураженої грудної залози, за ходом відтоку від руки до грудної залози. Результати. Загальне п’ятирічне виживання після аксилярної лімфодисекції та біопсії сторожового лімфовузла становило 91 % та 92 % відповідно. Безрецидивне п’ятирічне виживання після аксилярної лімфодисекції становило приблизно 82,2 %, а після виконання біопсії сторожового лімфовузла – 83,9 %. Лише в 1,1 % випадків було виявлено регіонарні рецидиви у сторожові лімфовузли на ураженому боці. Час спостереження за хворими становив від 60 до 180 міс. Рецидив був зареєстрований у 0,2 % жінок у формі ізольованих метастазів в аксилярних лімфовузлах. Не зареєстровано жодного випадку лімфостазу верхніх кінцівок із боку біопсії. Висновки. Простота використання флуоресцентних барвників дозволяє впровадити даний метод у повсякденну роботу онкологів-хірургів, перевагами якого є відсутність променевого навантаження та швидкий інтраопераційний пошук лімфовузлів.