Мета дослідження: визначення ефективності лікування анемії за допомогою препарату заліза (ІІІ) гідроксид
сахарозного комплексу у вагітних з патологічною плацентацією як першого етапу «рatient blood management»
перед оперативним розродженням.
Матеріали та методи. Серед обстежених 86 вагітних з патологією плацентації у 58 (70,7%) діагностовано
анемію. Тяжку анемію з рівнем гемоглобіну <70 г/л діагностовано у 13 (22,4%) жінок, середнього ступеня з рівнем
гемоглобіну <90 г/л — у 19 (32,8%), легку (гемоглобін <105 г/л) — у 26 (44,8%) вагітних.
До першої групи увійшли 18 (31,1%) жінок з передлежанням плаценти з періодичними крововтратами під час
вагітності, до другої групи — 40 (68,9%) вагітних з інвазивною плацентою. Термін вагітності у всіх жінок становив
33+6 тижнів. Лікування анемії середнього та тяжкого ступенів проводили шляхом внутрішньовенного призначення
препарату заліза (ІІІ) гідроксид сахарозного комплексу 3 рази на тиждень (5–7 ін’єкцій).
Результати. Тридцять вісім (95%) вагітних другої групи та 7 (38,8%) вагітних першої групи мали рубець на матці. Анемію
тяжкого ступеня діагностували у 2 (11,1%) вагітних з передлежанням плаценти та у 2,4 разу частіше у вагітних з інвазивною
плацентою — 11 (27,5%). Анемію середнього ступеня виявлено у 4 (22,2%) жінок першої групи та у 15 (37,5%) — у другій групі.
У вагітних з тяжкою анемією після 5–7 ін’єкцій препарату заліза (ІІІ) гідроксид сахарозного комплексу достовірно
підвищився рівень гемоглобіну — з 65±3,5 до 95±5,2 г/л, збільшилась кількість еритроцитів — з 1,8±0,05 до 2,8±0,02×1012/л,
підвищився вміст сироваткового заліза у 2 рази, рівень феритину підвищився з 11,5±0,3 до 19,6 мкг/л та знизився вміст
трансферину. Для вагітних з анемією середнього ступеня достатньо було 3–5 ін’єкцій препарату для нормалізації показників.
Заключення. Своєчасна діагностика залізодефіцитної анемії у вагітних з патологією плацентації є важливим
засобом попередження масивної крововтрати та зменшення кількості гемотрансфузій як першого етапу стратегії
«patient blood management».
Внутрішньовенний препарат заліза (ІІІ) гідроксид сахарозний комплекс продемонстрував високу клінічну
ефективність при лікуванні залізодефіцитної анемії середнього та тяжкого ступенів у вагітних з патологією
плацентації і може бути рекомендований для широкого впровадження у практичну медицину.
The objective: a determination of the effectiveness of anemia treatment with intravenous iron (III) hydroxide sucrose complex
in pregnant women with pathological placentation, as the first stage of “patient blood management” before delivery.
Materials and methods. Among 86 pregnant women with placental pathology, 58 (70.7 %) had anemia. Severe anemia with
a hemoglobin level <70 g/l was in 13 (22.4 %), moderate anemia with a hemoglobin level <90 g/l — in 19 (32.8 %). The first
group included 18 (31.1 %) pregnant women with placenta previa with periodic blood loss during pregnancy. The second group
consisted of 40 (68.9 %) pregnant women with invasive placenta. The gestation period in all women was 33+6 weeks. Anemia
was treated by intravenous administering iron (III) hydroxide sucrose complex 3 times a week (5-7 injections).
Results. The main factor that led to pathological placentation was the scar on the uterus. In pregnant women in the second
group with invasive placenta, the scar on the uterus was in 38 (95 %) women. Severe anemia was present in 2 (11.1 %) pregnant
women with placenta previa that was in 2.4 times less than in pregnant women with invasive placenta — 11 (27.5 %). Moderate
anemia was present in 4 (22.2 %) women in the first group and in 15 (37.5 %) in the second group.
In pregnant women with severe anemia, after 5–7 injections of the drug iron (III) hydroxide sucrose complex the level of
hemoglobin increased significantly by 30 g/l, the number of erythrocytes increased to 2.8×1012/l, serum iron – in 2 times, the
level of ferritin – to 19.6 μg/l and transferrin content decreased. For pregnant women with moderate anemia, 3–5 injections of
the drug were sufficient to normalize the indicators. Normalization of blood parameters allowed to reduce the risk of bleeding,
the number of blood transfusions and improve treatment outcomes.
Conclusions. Timely diagnosis of the iron deficiency anemia in pregnant women with placental pathology is an important
means of preventing massive blood loss and reducing the number of blood transfusions, as the first stage of the strategy “patient
blood management”.
Intravenous iron (III) sucrose complex hydroxide has demonstrated a high clinical efficacy in the treatment of iron deficiency
anemia in pregnant women with placental pathology and can be recommended for widespread use in practical medicine.
