Можливості корекції когнітивного дефіциту при інсульті в осіб, які перенесли Covid-19

Abstract

Мнестичні функції у хворих після інсульту і коронавірусної інфекції відновлюються не в повній мірі. На сьогодні є актуальним пошук способів подолання когнітивного дефіциту у таких пацієнтів. Ціль: з’ясувати можливість подолання когнітивного дефіциту при інсульті в осіб, які перенесли COVID-19, шляхом фармакокорекції Phenibut та магнітотерапії. Матеріали та методи. 46 пацієнтів віком 40-60 років, у яких в анамнезі COVID-19, а в постковідному періоді ішемічний інсульт, на етапі комплексної реабілітації розділені на 3 групи. У 1 групі (n=15) – контрольній – не отримували ноотропних препаратів та фізіотерапевтичних процедур; у 2 групі (n=15) протягом 20 днів проводили процедури магнітостимуляції (частота базових імпульсів 180-195 Гц, частота групи імпульсів 12,5-29 Гц, середня індукція магнітних полів в межах 100 μТ); у 3 групі (n=16) протягом трьох місяців приймали Phenibut (β-Phenyl-GABA) по одній таблетці (250 мг) 3 рази на день. Дослідження когнітивних функцій проводили за допомогою короткої шкали психічного стану – MMSE, батареї тестів для дослідження лобової дисфункції – FAB, тест на запам’ятовування 10 слів за методикою А.Р. Лурія і тестування малювання годинника. Тестування у всіх групах проводили двічі: на початку дослідження та через три місяці. Отримані дані обробляли статистично, застосували модель порядкової логістичної регресії, зокрема логістичну регресію з кумулятивним зв’язком. Результати. У 2 групі покращився результат субтесту «Довільна увага» (3,8±0,3 бали проти 3,1±0,2 у контролі) і тесту FAB (15,2±1,2 бали проти 11,3±0,4 у контролі). У 3 групі вірогідно покращились когнітивні функції у тестах MMSE (26,1±0,8 бали проти 21,2±0,6 у контролі) та FAB (16,3±0,6 бали проти 11,3±0,4). Покращились результати за субтестами «Довільна увага» (3,8±0,1 бали проти 3,1±0,1) та «Пам’ять» (2,6±0,2 бали проти 2,0±0,1). У тесті на запам’ятовування 10 слів різниця показників, порівняно з контролем, склала у кожному наступному поданні: 1,0±0,05; 1,1±0,09; 1,7±0,10 слів, у відстроченому поданні 1,75±0,05 (в усіх випадках р<0,05). Висновки. Використання Phenibut та магнітотерапії у пацієнтів, які перенесли інсульт після COVID-19, призводить до регресу когнітивного дефіциту і депресивної симптоматики. Вплив Phenibut виявився кращим – співвідношення шансів, порівняно з контролем, склало 13,1.

Mnestic functions in patients after stroke and coronavirus infection are not restored completely. Nowadays, the search for ways to overcome in such patients is actual. Objective: to find out the possibility of cognitive deficiency’ overcoming in persons after stroke who have suffered from COVID-19 by Phenibut pharmacocorrection and magnetic therapy. Materials and methods. 46 patients aged 40-60 years who had COVID-19 in anamnesis and ischemic stroke in the post-covid period were divided into 3 groups at the stage of comprehensive rehabilitation. In the 1st group (n=15) – the control group – no nootropic drugs and physiotherapeutic procedures were not asdministered; in group 2 (n=15), magnet stimulation procedures were performed for 20 days (frequency of basic impulses 180-195 Hz, frequency of a group of impulses 12,5-29 Hz, average induction of magnetic fields within 100 μT); group 3 (n=16) took Phenibut (β-Phenyl-GABA) one tablet (250 mg) 3 times a day for three months. The study of cognitive functions was carried out with the help of a short mental state scale – MMSE, a set of tests for the study of frontal dysfunction – FAB, a test for memorizing of 10 words according to the A.R. Luria’s method and clock drawing testing All groups were tested twice: at the beginning of the study and after three months. The obtained data were processed statistically; an ordinal logistic regression model was applied, in particular logistic regression with a cumulative relationship. Results. In group 2 the result of the subtest «Voluntary attention» improved (3,8±0,3 points vs. 3,1±0,2 in the control) and the FAB test (15, 2±1,2 points vs. 11,3±0,4 in control). In group 3, the cognitive functions in the MMSE (26,1±0,8 points vs. 21,2±0,6 in the control) and FAB (16,3±0,6 points vs. 11,3±0,4) tests probably improved. The results of the subtests «Discretionary attention» (3,8±0,1 points vs. 3,1±0,1) and «Memory» (2,6±0,2 points vs. 2,0±0,1) improved. In the test for 10 words memorizing, the difference in indicators, compared to the control, was in each subsequent presentation: 1,0±0,05; 1,1±0,09; 1,7±0,10 words, in delayed presentation 1,75±0,05 (in all cases p<0.05). Conclusions. The use of Phenibut and magnetic therapy in patients who have suffered a stroke after COVID-19 leads to regression of cognitive deficiency and depressive symptoms. The effect of Phenibut turned out to be better – the odds ratio, compared to the control, was 13,1.