Abstract:
Комбіновані вроджені вади розвитку сечовивідних шляхів, центральної нервової системи (ЦНС) і кістково-суглобової системи (КСС) у
дітей представляють найважливішу медичну і соціальну проблему. Актуальність їх вивчення обумовлена значною питомою вагою даної патології в структурі дитячої інвалідності. Необхідність комплексної оцінки ризиків розвитку ускладнень при поєднанні аномалій гіпоплазії нирки і менінгоцеле вимагає додаткового вивчення і призвело до написання даної роботи. Аналіз світової літератури показує, що вроджені вади розвитку нирок і верхніх сечовивідних шляхів займають перше місце серед аномалій розвитку різних органів і систем.
Проблема правильного вибору діагностичної та лікувальної тактики лікування дітей з вадами розвитку нирок і сечовивідних шляхів (англ.
Сongenital Аnomalies of the Kidney and Urinary Tract, CAKUT) залишається актуальною протягом багатьох десятиліть. Вроджені аномалії нирок і сечовивідних шляхів - це ембріональні порушення, які виникають в процесі розвитку і призводять до патології нирок, ниркових судин і шляхів відтоку. Частота вроджених аномалій розвитку нирок і сечовивідних шляхів становить 25–37% від усіх вроджених вад розвитку. Поширеність оцінюється в 4–60 на 10 000 новонароджених. Поєднання вроджених аномалій розвитку нирок і сечовидільної системи з вродженими аномаліями розвитку ЦНС, в тому числі і з синдромом Арнольда Кіарі і хребта (менінгоцеле) становить в середньому до 40–50% випадків.