Optimization of diagnostics of combat injuries of the abdomen

Abstract

The aim - to optimize the diagnostic scheme for combat abdominal injuries at the II level of medical care by identifying the most informative and fast instrumental diagnostic methods. A clinical and statistical analysis of the results of surgical treatment of 496 wounded with combat abdominal injuries treated in military mobile hospitals from June 2014 to August 2017 was carried out. Additional diagnostic tests were conducted for the injured with BPH in the comparison groups - FAST protocol, laparocentesis and diagnostic laparoscopy. In the general array of the study (n = 496), the FAST protocol was performed by 208 wounded (41.9%), laparocentesis - 270 (54.4%), video laparoscopy - 103 (20.8%). The number of emergency ultrasound studies in the volume of the FAST protocol with combat abdominal injuries in group 1 was 19.2%, in group 2 - 40.7%, in group 3 - 66.5%. A more frequent FAST protocol for injured with BPG at level II of medical care in groups 2 and 3 resulted in a decrease in the number of laparocentesis performed from 68.3% (in group 1) to 38.6% (in group 3), and an increase in the number of video laparoscopic studies from 14.9% (in group 1) to 26.6% (in group 3), most of which turned into therapeutic laparoscopy. The data obtained indicate that the widespread introduction of the FAST protocol into the PID diagnosis scheme at the II level of medical care helps to reduce the number of invasive (often unfounded) methods, namely, laparocentesis and diagnostic laparotomy, reduce the time spent on diagnosis and the choice of optimal surgical tactics.

Метою роботи є оптимізація схеми діагностики бойових ушкоджень живота на ІІ рівні медичної допомоги шляхом виділення інформативних та швидких інструментальних діагностичних методів. Проведено клініко-статистичний аналіз результатів хірургічного лікування 496 поранених з бойовими пошкодженнями живота, які проходили лікування в військових мобільних госпіталях в період з червня 2014р. по серпень 2017р. Пораненим проводились додаткові діагностичні дослідження – FAST-протокол, лапароцентез та діагностична лапароскопія. В загальному масиві дослідження (n=496) FAST-протокол був виконаний 208 пораненим (41,9%), лапароцентез – 270 (54,4%), відеолапароскопія – 103 (20,8%). Кількість екстрених ультразвукових досліджень в об'ємі FAST-протоколу в групі 1 склала 19,2%, в групі 2 – 40,7%, в групі 3 – 66,5%. Більш часте проведення FAST-протоколу пораненим з БПЖ на ІІ рівні медичної допомоги в групах 2 та 3 призвело до зниження кількості виконаних лапароцентезів з 68,3% (в групі 1) до 38,6% (в групі 3), та збільшенню кількості відеолапароскопічних досліджень з 14,9% (в групі 1) до 26,6% (в групі 3), більшість з яких перетворилася на лікувальну лапароскопію. Отримані дані вказують на те, що широке впровадження FAST-протоколу в схему діагностики БПЖ на ІІ рівні медичної допомоги сприяють зменшенню кількості інвазивних (нерідко необгрунтованих) методів, а саме лапароцентезів та діагностичних лапаротомій, скорочують затрати часу на постановку діагнозу та вибір оптимальної хірургічної тактики.

Целью работы является оптимизация схемы диагностики боевых повреждений живота на II уровне медицинской помощи путем выделения информативных и быстрых инструментальных диагностических методов. Проведено клинико-статистический анализ результатов хирургического лечения 496 раненых с боевыми повреждениями живота, проходивших лечение в военных мобильных госпиталях в период с июня 2014 по август 2017г. Раненым проводились дополнительные диагностические исследования - FAST протокол, лапароцентез и диагностическая лапароскопия. В общем массиве исследования (n = 496) FAST протокол был выполнен 208 раненым (41,9%), лапароцентез - 270 (54,4%), видеолапароскопия - 103 (20,8%). Количество экстренных ультразвуковых исследований в объеме FAST-протокола в группе 1 составила 19,2%, в группе 2 - 40,7%, в группе 3 - 66,5%. Более частое проведение FASTпротокола раненым с БПЖ на II уровне медицинской помощи в группах 2 и 3 привело к снижению количества выполненных лапароцентез с 68,3% (в группе 1) до 38,6% (в группе 3), и увеличению количества видеолапароскопичних исследований с 14,9% (в группе 1) до 26,6% (в группе 3), большинство из которых превратилась в лечебную лапароскопию. Полученные данные указывают на то, что широкое внедрение FAST-протокола в схему диагностики БПЖ на II уровне медицинской помощи способствуют уменьшению количества инвазивных (нередко необоснованных) методов, а именно лапароцентез и диагностических лапаротомий, сокращают затраты времени на постановку диагноза и выбор оптимальной хирургической тактики.