Мета роботи: порівняти ефективність існуючих методів підготовки хворих на вогнищеві захворювання біліопанкреатодуоденальної зони, ускладнені синдромом механічної жовтяниці, до панкреатодуоденальної резекції та визначити ефективність застосованих методів біліарної декомпресії. Матеріали і методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 272 хворих, яким було виконано панкреатодуоденальну резекцію з приводу вогнищевих захворювань біліопанкреатодуоденальної зони, ускладнених розвитком синдрому механічної жовтяниці. До основної групи увійшли 112 пацієнтів, яким підготовку до операції і прогнозування перебігу періопераційного періоду проводили відповідно до розробленого алгоритму. Групи порівняння склали 160 пацієнтів, яким підготовка здійснювалася поза розробленим алгоритмом лише консервативним шляхом. Результати досліджень та їх обговорення. Завдяки дотриманню застосування розробленого алгоритму детоксикації із застосуванням біліарної декомпресії у хворих основної групи на третій день рівень білірубінемії склав в середньому 185,1±2,4 мкмоль/л, тоді як на п’ятий день – вже 163,2±2,6 мкмоль/л і напередодні панкреатодуоденальної резекції – 112,3±2,7 мкмоль/л. У групі порівняння, де підготовка хворих до радикального операційного втручання здійснювалася лише консервативними заходами без біліарного дренування, вихідний рівень загального білірубіну склав 270,6±4,6 мкмоль/л, на третій день – 258,4±2,9 мкмоль/л, на п’ятий – 222,2±3,8 мкмоль/л, а напередодні панкреатодуоденальної резекції – 198,3±3,3 мкмоль/л. Таким чином, в основній групі після декомпресії декремент рівня загального білірубіну склав ∆=59,1. Натомість у групі порівняння напередодні панкреатодуоденальної резекції декремент рівня загального білірубіну склав ∆=26,7. Після виконання панкреатодуоденальної резекції декремент білірубінемії в обох групах не перевищував 40 % й склав в основній групі 32,7±2,8 %, а у групі контролю – 27,4±1,6 %. При порівнянні заходів щодо корекції біліарної гіпертензії у хворих основної групи, в усіх підгрупах від початку 3го дня спостерігалося поступове зниження концентрації білірубіну, більш виражене у пацієнтів, яким виконували черезшкірну черезпечінкову холангіостомію (164±18 мкмоль/л, p<0,05). В середньому на 9 добу визначали достовірне зниження показників загального білірубіну після черезшкірної черезпечінкової холангіостомії на 41,2 %, лапароскопічної холецистостомії – на 13,6 % та після пункційної холецистостомії – на 6,6% (p<0,05).
The aim of the work: to compare the effectiveness of existing methods of jaundiced patients with focal diseases of the biliopancreatoduodenal zone preparing to the pancreatoduodenal resection performing, and to determine the effectiveness of the applied methods of biliary
decompression.
Materials and Methods. The results of surgical treatment of 272 patients who underwent pancreatoduodenal resection in various modifications for focal diseases of the biliopancreatoduodenal zone complicated by the development of obstructive jaundice syndrome were analyzed. The main group included 112 patients, who were prepared for surgery and predicted the course of the postoperative period according
to the developed algorithm. The comparison group included 160 patients, who were prepared only in a conservative way.
Results and Discussion. Due to the application of the developed detoxification algorithm with the use of biliary decompression in patients of the main group on the third day, the level of bilirubinemia averaged (185.1±2.4) μmol/L, while on the fifth day it was already
(163.2±2.6) μmol/L and on the eve of pancreatoduodenal resection – (112.3±2.7) μmol/L. In the comparison group, where the preparation
of patients for radical surgery was carried out only by conservative measures without biliary drainage, the initial level of total bilirubin
was (270.6±4.6) μmol/L, on the third day – (258.4±2.9) μmol/L, on the fifth – (222.2±3.8) μmol/L, and on the eve of pancreatoduodenal
resection – (198.3±3.3) μmol/L. Thus, in the main group after decompression, the decrement of the total bilirubin level was ∆ = 59.1. But
in the comparison group on the eve of pancreatoduodenal resection, the decrement of the total bilirubin level was ∆ = 26.7. After pancreatoduodenal resection performing, the decrement of bilirubinemia in both groups did not exceed 40 % and was (32.7±2.8) % in the main
group, and (27.4±1.6) % in the control group. When comparing measures for the correction of biliary hypertension in patients of the main
group, in all subgroups, starting from the 3rd day, a gradual decrease in the concentration of bilirubin was observed, more expressed in
patients who underwent percutaneous transhepatic cholangiostomy (164±18 μmol/L, p <0.05). On average, on day 9, a significant decrease
in total bilirubin parameters was determined after percutaneous transhepatic cholangiostomy by 41.2 %, laparoscopic cholecystostomy by
13.6 % and after puncture cholecystostomy by 6.6 % (p <0.05).
