Вступление. Вопрос о применении
дистанционной формы обучения в медицинских учебных заведениях остается
дискуссионным. С одной стороны, преимуществами дистанционного образования является
возможность обучения сразу большого количества студентов и, исходя из
компетентностного подхода в подготовке врачей, предусматривает новую роль студента в
образовательном процессе: из пассивного потребителя знаний, он должен стать их
активным творцом, способным критически мыслить, планировать свою самостоятельную работу, проявлять инициативу, формулировать проблемы и находить пути решения, в том
числе в нестандартных ситуациях. С другой стороны, освоение практических навыков,
которые являются главной составляющей при обучении будущих медицинских работников,
таким путем невозможно. Цель исследования. Провести анализ возможностей и
перспектив использования дистанционной формы обучения в медицинском образовании.
Основная часть. Особенностями современного медицинского образования является
увеличение процента самостоятельной работы студентов в процессе обучения, широкое
использование их интерактивных форм. Глубокое изучение тематического материала
диктует необходимость применения современных электронных технологий, позволяющих
предоставить студент полный и свободный доступ к большому объему справочных данных,
мониторинг изменений содержания материала в соответствии с новыми научных
достижений мирового масштаба. К основным преимуществам дистанционного обучения
можно отнести гибкость, модульность, параллельно, дальнодействие, асинхронность,
массовость, рентабельность, социальность, интернациональность. Применение наряду с
традиционной формой обучения элементов дистанционного обучения способствует
совершенствованию профессионального уровня как преподавателей, так и студентов. При
этом происходит творческий и профессиональное развитие личности будущего врача. В
результате происходит переориентация традиционного обучения на принципиально новый
уровень, где меняется роль ученика: он становится активным участником образовательного
процесса. Выводы. Таким образом, внедрение новых инновационных подходов с
элементами дистанционного обучения позволяют перевести процесс обучения на
качественно новый уровень, сделать его более наглядным, повысить уровень
компетентности студентов и побудить их к активному участию в образовательном
процессе. Следует отметить, что активный процесс внедрения дистанционных технологий
обучения с заменой глазных форм более целесообразен на этапе последипломного
образования медиков, в структуре додипломного образования данная форма может служить
как дополнительная к практическим и семинарским занятиям.
Вступ. Питання про застосування
дистанційної форми навчання в медичних навчальних закладах залишається дискусійним. З
одного боку, перевагами дистанційної освіти є можливість навчання відразу великої
кількості студентів та виходячи з компетентнісного підходу в підготовці лікарів передбачає
нову роль студента в освітньому процесі: з пасивного споживача знань він повинен стати їх
активним творцем, здатним критично мислити, планувати свою самостійну роботу,
виявляти ініціативу, формулювати проблеми і знаходити шляхи вирішення, в тому числі в
нестандартних ситуаціях. З іншого боку, освоєння практичних навичок, які є головною
складовою при навчанні майбутніх медичних працівників, таким шляхом неможливо. Мета
дослідження. Аналіз можливостей і перспектив використання дистанційної форми
навчання в медичній освіті. Основна частина. Особливостями сучасної медичної освіти є
збільшення відсотка самостійної роботи студентів в процесі навчання, широке
використання їх інтерактивних форм. Глибоке вивчення тематичного матеріалу диктує
необхідність застосування сучасних електронних технологій, що дозволяють надати
студнтам повний і вільний доступ до великого обсягу довідкових даних, моніторування
змін змісту матеріалу відповідно до нових наукових досягнень світового масштабу. До
основних переваг дистанційного навчання можна віднести гнучкість, модульність,
паралельно, дальнодействие, асинхронність, масовість, рентабельність, соціальність,
інтернацілнальность. Застосування поряд з традиційною формою навчання елементів
дистанційного навчання сприяє вдосконаленню професійного рівня як викладачів, так і
студентів. При цьому відбувається творчий та професійний розвиток особистості
майбутнього лікаря. В результаті відбувається переорієнтація традиційного навчання на
принципово новий рівень, де змінюється роль учня: він стає активним учасником освітнього
процесу. Висновки. Таким чином, впровадження нових інноваційних підходів з елементами дистанційного навчання дозволяють перевести процес навчання на якісно вищий рівень,
зробити його більш наочним, підвищити рівень компетентності у студентів та спонукати їх
до активної участі в освітньому процесі. Слід зазначити, що активний процес впровадження
дистанційних технологій навчання з заміною очних форм більш доцільний на етапі
післядипломної освіти медиків, в структурі додипломної освіти дана форма може служити
як додаткова до практичних та семінарських занять.
Introduction. The question of the use of distance learning
in medical schools remains controversial. On the one hand, the advantages of distance education
are the possibility of teaching a large number of students at once and, based on the competencebased approach in the training of doctors, provides for a new role for the student in the educational
process: from a passive consumer of knowledge, he should become their active creator, able to
think critically, plan his independent work, show initiative, formulate problems and find solutions,
including in non-standard situations. On the other hand, mastering practical skills, which are the
main component in the training of future health workers, is impossible in this way. Purpose:
Analize of the possibilities and prospects of using distance learning in medical education.
Research results. The peculiarities of modern medical education is an increase in the percentage
of students' independent work in the learning process, the widespread use of their interactive
forms. In-depth study of thematic material dictates the need for the use of modern electronic
technologies, allowing the student to provide full and free access to a large amount of reference
data, monitoring changes in the content of the material in accordance with new scientific
achievements of the world scale. The main advantages of distance learning include flexibility,
modularity, parallel, long-range action, asynchrony, mass character, cost-effectiveness, sociality,
internationality. The use of distance learning elements along with the traditional form of teaching
contributes to the improvement of the professional level of both teachers and students. At the same
time, the creative and professional development of the personality of the future doctor takes place.
As a result, there is a reorientation of traditional teaching to a fundamentally new level, where the
role of the student changes: he becomes an active participant in the educational process.
Conclusions: Thus, the introduction of new innovative approaches with elements of distance
learning makes it possible to transfer the learning process to a qualitatively new level, make it
more visual, increase the level of students' competence and encourage them to actively participate
in the educational process. It should be noted that the active process of introducing distance
learning technologies with the replacement of eye forms is more expedient at the stage of
postgraduate education of doctors; in the structure of undergraduate education, this form can serve
as an addition to practical and seminars.
