Особливості лікування хворих з ідіопатичним гіперактивним сечовим міхуром без детрузорної гіперактивності

Show simple item record

dc.contributor.author Дехтяр, Ю. М. ua
dc.contributor.author Костєв, Ф. І. ua
dc.contributor.author Залива, К. А. ua
dc.contributor.author Dekhtiar, Yu. М. en
dc.contributor.author Kostyev, F. I. en
dc.contributor.author Zalyva, K. A. en
dc.contributor.author Дехтярь, Ю. Н. ru
dc.contributor.author Костев, Ф. И. ru
dc.contributor.author Залива, К. А. ru
dc.date.accessioned 2021-10-21T12:13:35Z
dc.date.available 2021-10-21T12:13:35Z
dc.date.issued 2019
dc.identifier.citation Дехтяр Ю. М. Особливості лікування хворих з ідіопатичним гіперактивним сечовим міхуром без детрузорної гіперактивності // Ю. М. Дехтяр, Ф. І. Костєв, К. А. Залива // Лік. справа. – 2019. – № 7–8. – С. 35–40. uk_UA
dc.identifier.uri https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/10216
dc.description.abstract Мета дослідження – оцінка ефективності монотерапії конкурентним антагоністом М-холінорецепторів Толтеродином тартрат і його поєднаного призначення з циклічним структурним аналогом g-аміномасляної кислоти габапентином у хворих з ідіопатичним гіперактивним сечовим міхуром без детрузорної гіперактивності. Встановлено, що монотерапія цих хворих має невисоку ефективність і реалізується в основному за рахунок зменшення частоти сечовипускань за добу (на 37,55 %) і частоти епізодів нетримання сечі (на 52,14 %) і менш виражено за рахунок зменшення інтенсивності ургентності (на 14,8 %). Разом з тим комбінована терапія дозволяє забезпечити більш ефективне усунення основних об’єктивних та суб’єктивних симптомів захворювання, що проявляється у зменшенні частоти полакіурії на 64,17 %, ноктурії – на 82,18 %, епізодів ургентності на 81,4 % і нетримання сечі – на 80,66 %. uk_UA
dc.description.abstract The basis syndrome Overactive Bladder (OB) is detrusor overactivity (DO) – urodynamic concept that refers to spontaneous or provoked by involuntary detrusor contractions during the filling phase Bladder. Currently, there are two main forms of DO: neurogenic and idiopathic. The purpose was to evaluate the effectiveness of monotherapy with M-anticholinergic Tolterodine tartrate and its combined administration with the cyclic structural analogue of g-aminobutyric acid Gabapentin in patients with idiopathic overactive bladder without detrusor overactivity (IOB). Object and methods. Patients were divided into two groups: group A – 31 patients (19 patients with IOB without Urinary Incontinence (UI) and 12 patients with UI and group B – 32 patients (21 patients with IOB without UI and 11 patients with UI). According to the study design, patients in group A were prescribed M-anticholinergic therapy Tolterodine tartra. Patients in group B received combined therapy with Tolterodin tartrate and Gabapentin for a total course for 8 weeks. Results and discussions. Analysis of the results in group A showed that this type of treatment does not lead to significant improvement. However, 3 patients (9.67 %) had a good result, and 7 patients (22.58 %) had a satisfactory result, the rest (21 patients, 67.74 %) had an unsatisfactory result. But among patients in the group B general, a satisfactory result of treatment was noted in 24 (75 %) patients. An unsatisfactory result was observed in 8 (25 %) patients. Conclusions. Monotherapy with M-anticholinergic in patients with IOB and the absence of DO has little effectiveness and is implemented mainly by reducing Pollakiuria. The symptoms of Urgency are resolved moderately (in 22.58 % of patients) and extremely rarely in full (in 9.67 % of patients). The proposed method of treatment by the combined administration of Tolterodine tartrate and Gabapentin allows to achieve a significantly more pronounced clinical effect manifested in a decrease in Pollakiuria by 64.17 %, Nocturia by 82.18 % and Urgency by 81.40 % and UI by 80.66 %. en
dc.description.abstract Цель исследования – оценка эффективности монотерапии конкурентным антагонистом М-холинорецепторов тольтеродина тартрат и его сочетанного назначения с циклическим структурным аналогом g-аминомасляной кислоты габапентином больным с идиопатическим гиперактивным мочевым пузырем без детрузорной гиперактивности. Установлено, что монотерапия этих больных имеет высокую эффективность и реализуется в основном за счёт уменьшения частоты мочеиспусканий за сутки (на 37,55 %) и частоты эпизодов недержания мочи (на 52,14 %), в меньшей степени – за счёт уменьшения интенсивности ургентности (на 14,8 %). Комбинированная терапия позволяет обеспечить более эффективное устранение основных объективных и субъективных симптомов заболевания, которое проявляется уменьшением частоты поллакиурии на 64,17 %, ноктурии – 82,18 %, эпизодов ургентности – 81,4 % и недержания мочи на 80,66 %. ru
dc.language.iso uk en
dc.subject гіперактивний сечовий міхур uk_UA
dc.subject нетримання сечі uk_UA
dc.subject толтеродин uk_UA
dc.subject габапентин uk_UA
dc.subject overactive bladder en
dc.subject urinary incontinence en
dc.subject Tolterodine en
dc.subject Gabapentin en
dc.subject гиперактивный мочевой пузырь ru
dc.subject недержание мочи ru
dc.subject толтеродин ru
dc.subject габапентин ru
dc.title Особливості лікування хворих з ідіопатичним гіперактивним сечовим міхуром без детрузорної гіперактивності uk_UA
dc.title.alternative Features treatment of idiopathic overactive bladder without detrusor overactivity en
dc.title.alternative Особенности лечения идиопатического гиперактивного мочевого пузыря без детрузорной гиперактивности ru
dc.type Article en


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Advanced Search

Browse

My Account