Мета роботи: оцінка частоти різних причин «складного» холедохолітіазу в практиці обласного центру ендоскопічної хірургії. Матеріали і методи. Дослідження проведене на базі хірургічного відділення Одеської обласної клінічної лікарні у 2019–2021 рр. Проаналізовано досвід ендоскопічних оперативних втручань, виконаних у 198 пацієнтів з клінічними проявами холедохолітіазу. Результати. У 45 (22,7%) пацієнтів при ультразвуковому дослідженні виявлено одиночний камінь, у решти – множинні камені. Середній діаметр спільної жовчної протоки становив (10,5 ± 0,8) мм. У всіх пацієнтів була дистальна локалізація конкрементів, яка у 31 (15,7%) пацієнта поєднувалася з супрадуоденальною локалізацією. У 1 пацієнтки виявлено
вентильний конкремент, який обумовлював неодноразові напади жовчної кольки в анамнезі. Таким чином, у переважної більшості пацієнтів був множинний холедохолітіаз. У 53 (26,8%) пацієнтів діагностовано «складний» холедохолітіаз. Шляхом оцінки частоти різних причин «складного» холедохолітіазу встановлено, що найбільш часто (71,7%) його причиною були попередні невдалі багаторазові спроби ендоскопічних втручань. Достатньо часто (9,2%) причиною холедохолітіазу були технічні складнощі доступу до великого сосочка дванадцятипалої кишки, а також періампулярний
дивертикульоз дванадцятипалої кишки (5,8%) і тубулярний стеноз спільної жовчної протоки (5,0%). Повна ендоскопічна папілосфінктеротомія з видаленням конкрементів за один сеанс виконана у 27 (13,6%) пацієнтів. У 15 (7,6%) пацієнтів одномоментно видалити конкременти не вдалося через виникнення ускладнень, наявність множинних великих конкрементів. У них виконані повторні сеанси ендоскопічної папілосфінктеротомії з екстракцією конкрементів, які у 5 (2,5%) пацієнтів виявилися неефективними, у зв'язку з чим їм була виконана повторна літоекстракція (до 3 сеансів).
Висновки. Частота «складного» холедохолітіазу становить 26,8%, найчастішою його причиною є попередні невдалі багаторазові спроби ендоскопічних втручань. Частота періопераційних ускладнень при ендоскопічних втручаннях не перевищує 15%, найбільш частим ускладненням є гострий панкреатит. У частини пацієнтів із «складним» холедохолітіазом доцільне застосування лапароскопічних та комбінованих втручань.
Estimation of rate of various causes of «complex» choledocholithiasis (CL) in practice of regional centre of endoscopic surgery.
Маterials and methods. The investigation was conducted on the base of Department of Surgery in Odessa Regional Clinical
Hospital in 2019–2021 yrs. Experience of endoscopic operative interventions, performed in 198 patients with clinical signs of
CL, was analyzed.
Results. In 45 (22.7%) patients while ultrasonographic investigation a solitary calculus was revealed, while in the others –multiple calculi. Average value of the common biliary duct diameter have constituted (10.5 ± 0.8) mm. In all the patients distal localization of calculi was present, which coexisted in 31 (15.7%) with supraduodenal localization. In 1 woman–patient a valve
calculus was revealed, which caused several accidents of biliary colic in anamnesis. Тhus, multiple CL was present in majority
of the patients. In 53 (26.8%) patients “complex” CL was diagnosed. While analyzing the causes rate of «complex” CL there was
established its mostly frequent form (71.7%) occurring after previous multiple attempts of endoscopic interventions. Also frequent forms have appeared in technical complexities while approaching duodenal papilla magna (9.2%), cases of periampullar duodenal diverticulosis (5.8%) and tubular stenosis of common biliary duct (5.0%). Complete endoscopic papillosphincterotomy with the calculi extraction by one seance was performed in 27 (13.6%) patients. In 15 (7.6%) patients the procedure of
a one–staged extraction of calculi failed as a consequence of the complications occurrence, presence of multiple big calculi. In
these patients repeated seances of еndoscopic papillosphincterotomy were done with extraction of calculi, which in 5 (2.5%)
patients have demonstrated inefficacy, leading to performance of relithoextraction (up to 3 seances).
Conclusion. Rate of “complex” CL constitutes 26.8%, its mostly frequent cause is previous multiple attempts of local endoscopic interventions. Rate of perioperative morbidity, while doing endoscopic interventions, do not exceed 15%, and mostly
frequent complication is an acute pancreatitis. In part of the patients with “complex” CL it is expedient to apply laparoscopic
and combined interventions.