Abstract:
Коморбідність – це поєднання у одного хворого двох або більше хронічних захворювань, які етіопатогенетично взаємопов'язані між собою або збігається у часі їх поява незалежно від активності кожного з них. Коморбідність є незалежним чинником ризику летальності та суттєво впливає на прогноз захворювання і життя. Кількість коморбідних захворювань підвищується з віком: 10 % – у віці до 19 років та 80 % – у осіб від 80 років і старше. Вплив коморбідності на перебіг захворювань у пацієнтів з коморбідними захворюваннями проявляється у наступному: зростає тяжкість перебігу і погіршується прогноз; утруднюється первинна діагностика захворювання; знижується ефективність терапії; виникає необхідність врахування взаємного впливу медикаментів; значно збільшуються медичні ресурси; підвищуються ризики появи побічних ефектів; знижується прихильність пацієнтів до лікування; збільшується потреба в додаткових дослідженнях. Все це вимагає включення до стандартної терапії пацієнтів з коморбідною патологією додаткових немедикаметозних методів лікування для підвищення ефективності лікування. Сьогодні 2,4 мільярда осіб у світі мають такі порушення здоров'я, які може полегшити реабілітація.