Клініко-психопатологічна характеристика та соціальне функціонування пацієнтів з галюцинаторно-параноїдними розладами при судинних деменціях помірного ступеня тяжкості

Abstract

Останнім часом деменції визнаються однією з провідних причин стійкої інвалідизації і смертності хворих. За останніми даними, майже у 8 мільйонів осіб в світі розвивається деменція щороку, що відповідає новому випадку захворювання кожні чотири секунди. У 2015 р. деменція була діагностована більш, ніж у 47 мільйонів осіб по всьому світу, при цьому очікується, що цей показник виросте до 76 мільйонів 2030 року і 145 мільйонів до 2050 року. Деменція являється великим тягарем в суспільстві. Економічні втрати, пов’язані з деменцією у осіб похилого та старечого віку становлять, згідно з даними Національного інституту здоров’я США, 90 млрд. доларів на рік. Крім того, що деменція є значною проблемою з точки зору розповсюдженості патології і пов’язаних з нею витрат, вона надає надзвичайно сильний вплив на людей, які страждають нею, на їх сім’ї і на тих, хто здійснює догляд за пацієнтами, – в медичному, психологічному та емоційному відношенні. Поведінкові і психологічні симптоми деменції мають величезний вплив на якість життя хворих і тих, хто здійснює догляд за ними (карегіверам). У зв’язку з цим, дослідження особливостей клініко-психопатологічної структури і соціального функціонування (СФ) пацієнтів з судиною деменцією і їх родичів є актуальним, оскільки дає можливість удосконалити реабілітаційні заходи, спрямовані на допомогу хворим з деменцією і особам, які надають догляд. Мета дослідження. Вивчити клініко-психопатологічні особливості та специфіку соціального функціонування пацієнтів з галюцинаторно-параноїдними розладами (ГПР) при судинних деменціях (СД) помірного ступеня тяжкості.

In a study of clinic-psychopathological characteristics and social functioning of patients with hallucinatory-paranoid disorders (HPD) in moderate vascular dementia (MVD) 75 patients took part. 41 patients with hallucinatory-paranoid disorders (main group) and 34 patients without psychotic disorders (control group) were examined. In the study was used a comprehensive methodological approach, implemented using a clinical psychopathology method, supplemented with the use of psychometric scales (Neuropsychiatric inventory (NPI), Global Assessment Functionally (GAF) scale; Psychiatric Diagnostic Scale) – Bristol Activity Daily Life Scale (BADL). Mathematical statistics methods were used to determine the average values of quantitative parameters, their standard errors (in M ±m format), the reliability of differences (Student-Fisher criteria [t], Kolmogorov-Smirnov [λ]), relationships between indicators (Fisher exact method [TMF]). Components and elements of clinical and psychopathological features and social functioning of patients with HPD in SD PCT were determined by calculating diagnostic coefficients (DCs) and measures of Kulbak information (MI) for each of the investigated features with the subsequent formation of summary differential diagnostic tables used Wald procedure using SPSS 15.0 and MS Excel v.8.0.3. In the structure of clinic-psychopathological manifestations in patients with hallucinatory-paranoid disorders in moderate vascular dementia the following symptoms were revealed: the prevalence of frequent delusional ideas of material damage, robbery and jealousy to a moderate degree; a combination of hallucinatory-paranoid disorders with frequent vagrancy; periodic moderate verbal aggression; frequent disturbances rhythm day / night, frequent mood decline, manifested in the form of dysphoria; fear of being alone; with frequent irritability. The expressed negative influence of hallucinatory-paranoid disorders on communication function, quality and level of participation in fulfilling the parental role, the need and effectiveness of social contacts, the effectiveness of behavior in nonstandard and difficult conditions. The influence of hallucinatory-paranoid disorders on the formation in patients of this group of limitations of their vital functions in communication, ability to use the phone, make purchases, manage finances and use transport. It is proved that the magnitude of the overall social functioning of patients corresponded to a range of disorders from a serious deterioration in functioning in the social and professional spheres – to the inability to function in certain areas of life.

В исследовании клинико-психопатологических особенностей и социального функционирования пациентов с галлюцинаторно-параноидными расстройствами (ГПР) при сосудистой деменции (СД) средней степени тяжести (ССТ) приняло участие 75 пациентов. 41 больной с ГПР при СД ССТ и 34 больных без психотических расстройств вошли в контрольную группу. В структуре клинико-психопатологических проявлений у больных с ГПР при СД ССТ выявлено: преобладание частых бредовых идей материального ущерба, ограбления и ревности в умеренной степени выраженности; сочетание ГПР с частым бродяжничеством; периодической умеренной вербальной агрессией; частыми расстройствами ритма день / ночь частым снижением настроения, проявляется в форме дисфории; страхом остаться одному; с частыми состояниями раздражительности. Установлено выраженное негативное влияние ГПР на функцию общения, качество и уровень участия в выполнении родительской роли, потребность и эффективность социальных контактов, эффективность поведения в нестандартных и сложных условиях. Определенно влияние ГПР на формирование у больных этой группы ограничений их жизнедеятельности в коммуникации, умении пользоваться телефоном, делать покупки, распоряжаться финансами и пользоваться транспортом. Доказано, что величина общего социального функционирования пациентов соответствовала диапазону нарушений от серьезного ухудшения функционирования в социальной и профессиональной сферах – до неспособности функционирования в отдельных сферах жизнедеятельности.