Провели пирометрические измерения у 20 школьников старших классов 15-16 лет. Дети были распределены на две
группы: первую группу составили юноши 10 человек, вторую группу из 10 человек составили девушки. Всем им проводили пирометрические измерения жевательной мышцы в определенных точках. На основе проведенного пирометрического исследования и анализа полученных результатов были выявлены индивидуальные особенности работы зубочелюстного аппарата. В группу риска вошли дети с максимальной разницей среднего значения пирометрических показателей жевательной мышцы левой и правой сторон. Выявленная разница показателей свидетельствовала о нарушении взаимоотношений зубов верхней и нижней челюстей. Данное исследование являлось методом экспресс диагностики индивидуальных особенностей работы мышечного компонента зубочелюстного аппарата.
Провели пірометричне вимірювання у 20 школярів старших класів 15-16 років. Діти були розподілені на дві групи: першу
групу склали юнаки 10 чоловік, другу групу из 10 осіб склали дівчата. Всім їм проводили пірометричне вимірювання жувального м'яза в певних точках. На основі проведеного пірометричного дослідження та аналізу отриманих результатів були виявлені індивідуальні особливості роботи зубощелепного апарату. У групу ризику увійшли діти з максимальною різницею середнього значення пірометричних показників жувального м'яза лівої і правої сторін. Виявлена різниця показників свідчила про порушення
взаємин зубів верхньої і нижньої щелеп. Дане дослідження було методом експрес-діагностики індивідуальних особливостей роботи м'язового компонента зубощелепного апарату.
Pyrometric measurements were performed on 20 senior schoolchildren 15-16 years of age. The children were divided into two groups: the first group consisted of ten young men, and the second one included ten young women. They all underwent pyrometric measurements of the masticatory muscles, conducted in certain measuring points. On the basis of the performed pyrometric study and analysis of the obtained results, certain individual features of functioning of the dentoalveolar apparatus were identified. The risk group included children with a maximum difference in the average value of pyrometric indicators of chewing muscles at the left and right sides. The detected difference of indicators revealed the disorders in the relationships of teeth in the upper and lower jaws. This study was a method of express diagnostics of individual
features in the work of the muscular component of dentoalveolar apparatus.
