The relevance of the following article is prescribed by the growing number of perinatal mortality and morbidity among newborns due to the mother’s chronic infection of the lower genital tract (HILGT). It is commonly known, that HILGT contributes to the delay of the fetal development likewise is often manifested by the violation of internal organs and systems implementation. One of the most acute topic is the the fetus’ reproductive system in ther early gestation terms. However, the immunohistochemical features of the fetuses’ uterus structure with the gestational term of 21–28 weeks from mothers with HILGT on the current stage of the medical science develpment have not been described yet. The aim of the current research is to identify immunohistochemical features of the fetuses’ uterus structure with the term of gestation of 21-28 weeks from mothers, whose pregnancy is complicated by HILGT. Material of the research: 25 fetuses from mothers, whose course of pregnancy was physiological (group of comparison) as well as 25 fetuses from mothers, whose pregnancy was complicated by HILGT (main group). All fetuses had died intranatally, as a result of acute uterine placental and placental-fetal circulation. Research methods: organometric, histological, immunohistochemical, morphometric, statistical. The research results and their discussion: the organometric parameters of the fetuses’ uterus from the main group were clearily decreased in comparison to such parameters in case of the group of comparison. The decrease of the parameter of the uterine wall thickness of fetuses from mothers with the complicated pregnancy prescribes thinning of the main structural components. Namely: endometrium, myometrium and perimetrium. In case of endometrium of fetuses’ uterus a decrease of number of glands and the lack of their functional activity was noticed. It characterizes this layer as structurally immature. At the same time, in case of fetal organs of fetuses from mothers with complicated pregnancies, we could notice an increase in the number of apoptotically altered cells. Comparing to the structure of layers of uterine walls in case of fetuses from mothers with physiological pregnancy, in the uterus of fetuses from mothers with complicated pregnancy our attention is attracted by a massive growth of the connective tissue. In the myometrium it contributes to the disruption of the muscle fibers strusture likewise to its absence in some areas. By the immunohistochemical method it was possible to reveal a prevalence of the collagen of the III type in the structure of connective tissue likewise in the walls of blood vessels. It is connected primarily with disruption of the collagen’ maturation. The vascular component of the uterine wall in case of fetuses from mothers with HILGT differs from ones in case of fetuses from mothers with physiological pregnancy. This difference is grounded on the increase of endothelin-producing activity by vessels of both arterial and venous types. By processing preparations by monoclonal antibodies to estrogen, it has been postulated, that the intensity of the reaction as well as number of cells in the fetuses’ organs of the main group are clearily decreased comparing to ones in cases of fetuses from the group of comparison. The disorders of the fetuses’ uterus in case of fetuses from mothers with HILGT, that were provided in the current article, are prescribed by chronic hypoxia, endocrine disorders as well as influences of the infectious agents, that are taking place in case of such pathology. The characteristic features of the fetuses’ uterus structure in case of fetuses from mothers, whose pregnancy is complicated by HILGT, indicate gross violation in the organ’s implementation on the early stages of the fetal organogenesis, likewise they could be a leading link of pathogenesis of primary infertility’ development in the future ontogenesis.
Актуальність статті обумовлена зростаючою кількістю перинатальної смертності та захворюваності серед новонароджених, що обумовлені хронічною інфекцією нижніх статевих шляхів (ХІНСШ) у матері. Відомо, що ХІНСШ сприяє затримці розвитку плоду і проявляється частіше у порушенні закладки внутрішніх органів і систем. Однією з вразливих є статева система плода у ранні терміни гестації. Але на даному етапі розвитку медичної науки імуногістохімічні особливості будови матки плодів з терміном гестації 21–28 тижнів від матерів з ХІНСШ не було описано. Метою дослідження послужило виявлення імуногістохімічних особливостей будови матки плодів зі строком гестації 21–28 тижнів від матерів, вагітність у яких ускладнена ХІНСШ. Матеріал дослідження: 25 плодів від матерів, перебіг вагітності у яких був фізіологічним (група порівняння) та 25 плодів від матерів, вагітність у яких була ускладнена ХІНСШ (основна група). Всі плоди загинули інтранатально внаслідок
гострого порушення матково-плацентарного та плацентарно-плодового кровообігу. Методи дослідження: органометричний, гістологічний, імуногістохімічний, морфометричний, статистичний. Результати дослідження та їх обговорення: органометричні показники матки плодів основної групи були вірогідно знижені відповідно до таких в групі порівняння. Зниження показника товщини стінки матки плодів від матерів з ускладненою вагітністю обумовлює стоншення основних структурних компонентів. А саме: ендометрію, міометрію та періметрію. В ендометріїї матки плодів основної групи встановлено зниження кількості залоз та відсутність їх функціональної активності, що характеризує даний шар як структурно незрілий. Поряд із тим в фетальних органах плодів від матерів з ускладненою вагітністю спостерігається підвищення показника кількості апоптозно змінених клітин. Порівняно зі структурою шарів стінки матки плодів від матерів з фізіологічною вагітністю в матках плодів від матерів з ускладненою вагітністю звертає на себе увагу масивне розростання сполучної тканини. В міометрії це сприяє порушенню структури м’язових волокон та відсутності її на окремих ділянках. Імуногістохімічним методом виявлено превалювання колагену ІІІ типу в структурі сполучної тканини та в стінках судин. Це пов’язано, насамперед, із порушенням дозрівання колагену. Судинний компонент стінки матки подів від матерів з ХІНСШ відрізняється від такого у плодів від матерів з фізіологічною вагітністю підвищенням ендотелін – продукуючої активності судинами
як артеріального, так і венозного типів. При обробці препаратів МКАт до естрогену встановлено, що інтенсивність реакції та кількість клітин в органах плодів основної групи вірогідно знижені порівняно з такими у плодів групи порівняння. Наведені в статті порушення будови матки плодів від матерів з ХІНСШ обумовлені хронічною гіпоксією, ендокринними розладами та впливом інфекційних агентів, що мають місце при даній патології. Описані особливості будови матки плодів від матерів, вагітність у яких ускладнена ХІНСШ, свідчать про грубі порушення закладки органу на вранішніх етапах органогенезу плода і можуть бути ведучою ланкою патогенезу розвитку первинного безпліддя у подальшому онтогенезі.
