Створююча та створювальна сили освіченої людини

Abstract

Усвідомлення специфічної ролі професійного навчання в житті людини, обумовлює становлення парадигми сучасної освіти, перед якою постало складне двоєдине завдання: з одного боку, широке впровадження у навчально-виховний процес новітніх інформаційнокомп‘ютерних технологій та осучаснення на їх основі, а з іншого – необхідність формування у молоді компетенцій для успішної самореалізації освіченої людини. Традиційні моделі академічної освіти змінюють інноваційні і мережеві. Як зазначено в Законі України «Про вищу освіту», від професіонала сьогодення вимагає вже не тільки професійні знання та вміння, а й інших компетенцій, достатніх для ефективного виконання завдань інноваційного характеру відповідного рівня професійної діяльності. Вважається, що вже недостатньо передачі новому поколінню традиційним способом культурного досвіду минулого і формування системи базових знань і умінь, що дозволяють індивіду в подальшому перейти до самостійного засвоєння загальнолюдських знань, сенсів і цінностей на власному досвіді тому, що заздалегідь невідомо, що саме знадобиться кожній людині в подальшому. Але аналіз існуючих моделей показав, що незважаючи на різноманіття освітніх технологій, їх об‘єднує орієнтованість більшою мірою на життєві потреби сьогодення, на якийсь ідеальний рівень освіченості та/або умов досягнення успіху, майже не враховується складність і динамічність природи людини, її реальні і потенційні можливості самоорганізації в складному мінливому світі та тенденції саморозвитку людської цивілізації в цілому.