Abstract:
Підготовка компетентного фахівця, зокрема лікаря, є складним багаторівневим процесом. На жаль, комунікативна компетентність раніше не
виділялася в окрему мету при підготовці лікаря, хоча саме вона є основою в діяльності фахівця будь-якої соціономічної професії. Під комунікативною
компетентністю лікаря розуміють багаторівневу інтегральну якість особистості (сукупність когнітивних, емоційних та аксіологічно-мотиваційних
особливостей), визначаючу професійну діяльність лікаря, спрямовану на встановлення, підтримку і розвиток ефективних контактів з пацієнтами та
іншими учасниками лікувально-профілактичного процесу. Сьогоденне інформаційне середовище надає багато нових технічних
можливостей комунікації лікаря та хворого, що в свою чергу вимагає від студента-медика володіння «не тільки професійною компетентністю, яка
безпосередньо пов’язана з предметом власної праці, але й наявність високого рівня розвитку комунікативної компетентності», одним з чинників якої сьогодні стає володіння технічно-інформаційними ресурсами суспільства. Введення на другому курсі медичного факультету ОНМедУ у 2019-2020 н.р. курсу «Теорія і практика професійної мовної комунікації» дозволило проаналізувати як стан комунікативної сфери особистості майбутніх медиків, так і, завдяки карантину та переходу на дистанційні форми навчання, відповідність методичних розробок дисципліни вимогам сьогодення.
