Мета дослідження – провести порівняльний аналіз особливостей перебігу післяопераційного періоду та частоти виникнення ускладнень при кесаревому розтині за M. Stark та при застосуванні модифікованої методики.
Матеріали та методи. Проаналізовано перебіг післяопераційного періоду серед 205 випадків абдомінальних пологів,
з них 108 пацієнток було прооперовано за модифікованим способом, 97 – за методикою M. Stark. Запропонована техніка
кесаревого розтину (КР) базується на раціональній командній роботі хірурга та асистента. Головні відмінності методики
абдомінального розродження полягають у використанні вдосконаленого способу входження до черевної порожнини та в
одномоментному ушиванні рани на матці двома операторами, починаючи від кутів країв рани безперервним однорядним
вікриловим швом з фіксувальним зашморгом на кожному з кінців двох ниток. За вищенаведеною аналогією виконується
ушивання апоневроза та шкіри.
Результати дослідження та їх обговорення. Враховуючи відсутність статистичної залежності між досліджуваними
передопераційними предикторами серед пацієнток обох груп дослідження (р>0,05), можна припустити, що зниження кількості
деяких післяопераційних ускладнень повʼязано із застосуванням модифікованої методики абдомінального розродження.
При застосуванні вдосконаленої методики КР спостерігається зменшення загальної частоти післяопераційних ускладнень
більше ніж в 2 рази – 14,8 % порівняно з технікою абдомінального розродження за М. Stark – 35,1 %. За рахунок швидкої
ліквідації головного джерела кровотечі – ушивання матки обʼєм інтраопераційної крововтрати зменшується майже на 200
мл (р<0,05), що достовірно підвищує ефективність профілактики певних ускладнень (анемічного стану, гемотрансфузій,
гістеректомій) в післяопераційному періоді (р<0,05). Покращення технічних аспектів КР дозволяє зменшити частоту
діагностування субінволюції матки (р=0,032) та використання утеротонічних, антибактеріальних препаратів.
Висновок. Отримані нами дані підтверджують ефективність застосування вдосконаленої методики абдомінального
розродження для зменшення кількості деяких післяопераційних ускладнень.
The aim of the study – to conduct a comparative analysis of the features of the postoperative period and the frequency of
complications during Caesarean section according to M. Stark and the use of a modified method.
Materials and Methods. The course of the postoperative period was analyzed among 205 cases of – by the method of M.
Stark. The proposed technique of Cesarean section is based on the rational teamwork of the surgeon and assistant. The main
differences in the technique of abdominal delivery are the use of an improved method of entry into the abdominal cavity and the
simultaneous suturing of the wound on the uterus by two operators, starting from the corners of the wound edges with a continuous single-row Vicryl suture with fixing blind at each end of the two threads. By the above analogy, suturing of the aponeurosis and
skin is performed.
Results and Discussion. Given the lack of statistical dependence between the studied preoperative predictors among
patients of both study groups (p> 0.05), it can be assumed that the decrease in the number of some postoperative complications is
associated with the use of a modified technique of abdominal delivery. When using the advanced method of CC there is a decrease
in the overall frequency of postoperative complications more than 2 times – 14.8 % compared with the technique of abdominal
delivery by M. Stark – 35.1 %. Due to the rapid elimination of the main source of bleeding – suturing of the uterus, the volume of
intraoperative blood loss is reduced by almost 200 ml (p <0.05), which significantly increases the effectiveness of prevention of
certain complications (anemic condition, blood transfusions, hysterectomy) in the postoperative period (p <0.05). Improving the
technical aspects of CC allows to reduce the frequency of diagnosis of uterine subinvolution (p = 0.032) and the use of uterotonic,
antibacterial drugs.
Conclusion. The data obtained by us confirm the effectiveness of the application of the improved technique of abdominal
delivery to reduce the number of some postoperative complications.
Цель исследования – провести сравнительный анализ особенностей течения послеоперационного периода и частоты
возникновения осложнений при кесаревом сечении по M. Stark и при применении модифицированной методики.
Материалы и методы. Проанализировано течение послеоперационного периода среди 205 случаев абдоминальных
родов, из них 108 пациенток были прооперированы модифицированным способом, 97 – по методике M. Stark. Предложенная техника кесарева сечения (КС) базируется на рациональной командной работе хирурга и ассистента. Главные отличия
методики абдоминального родоразрешения заключаются в использовании усовершенствованного способа вхождения в
брюшную полость и в одномоментном ушивании раны на матке двумя операторами, начиная от углов раны непрерывным
однорядным викриловым швом с фиксирующей петлей на каждом из концов двух нитей. По вышеприведенной аналогии
выполняется ушивание апоневроза и кожи.
Результаты исследования и их обсуждение. Учитывая отсутствие статистической зависимости между исследуемыми предоперационными предикторами среди пациенток обеих групп исследования (р<0,05), можно предположить, что
снижение количества некоторых послеоперационных осложнений связано с применением модифицированной методики
абдоминального родоразрешения. При применении усовершенствованной методики КС наблюдается уменьшение общей частоты послеоперационных осложнений больше чем в 2 раза – 14,8 % по сравнению с техникой абдоминального
родоразрешения по М. Stark – 35,1 %. За счет быстрой ликвидации главного источника кровотечения – ушивание матки,
объем интраоперационной кровопотери уменьшается почти на 200 мл (р<0,05), достоверно повышается эффективность
профилактики определенных осложнений (анемического состояния, гемотрансфузий, гистерэктомий) в послеоперационном периоде (р<0,05). Улучшение технических аспектов КС позволяет уменьшить частоту выявления субинволюции матки
(р=0,032) и использования утеротонических, антибактериальных препаратов.
Вывод. Полученные нами данные подтверждают эффективность применения усовершенствованной методики абдоминального родоразрешения с целью уменьшения количества некоторых послеоперационных осложнений.
