Maternal factors of pre-eclampsia development

Abstract

Study objective: to determine the most important maternal factors for the pre-eclampsia (PE) prediction, which are used in screening of women when registered for pregnancy. Materials and methods. A prospective cohort study included 91 pregnant women in their first trimester; study period 2018–2020. The main group included 56 (61.54%) women with a number of maternal factors for PE development, and 35 (38.46%) were healthy females in the control group. Subgroups of women formed for females with and without PE – 28.57% and 71.43%, respectively. Results. Statistically significant values in the study of maternal factors were observed between subgroups of patients with and without PE for body mass index (BMI) prior to pregnancy (26.83 ± 1.29 and 26.03 ± 1.05) and height of pregnant women (163.35 ± 1.26 cm and 167.23 ± 1.02 cm), p <0.05. Among the risk factors that led to PE, statistically significant results were observed when combining the first pregnancy with a history of kidney disease (p = 0.033). Recurrent PE was observed when combined with PE history in mother (p = 0.011). Impact of chronic hypertension on the PE development was noted when the disease history was over 5 years. The combination of interval between pregnancies of 10 years and more and age >35 years was associated with PE (p = 0.008). During IVF PE developed in combination with such factors as BMI 30 kg/m2 and the interval between pregnancies over 10 years, 1.1% females had no other factors. History of renal disease and the age >35 years had an impact on the PE development in patients with anti-phospholipid syndrome. Analysis of the odds ratio of the isolated maternal factor showed the following indicators: PE during previous pregnancy – 6, multiple pregnancy – 2.56, anti-phospholipid syndrome – 2.56, first pregnancy – 1.83, in vitro fertilization – 1.72, obesity >30 kg/m2 – 1.65, PE in the mother – 1.57, age >35 years – 1.08, history of renal disease – 1, interval between pregnancies >10 years – 0.77 and chronic hypertension – 0.18. Conclusion. Thorough monitoring of maternal risk factors for PE should focus on PE during previous pregnancy. The second position is occupied by multiple pregnancy and anti-phospholipid syndrome. PE risk is increased for a combination of factors, especially with chronic renal disease and/or elevated BMI.

Мета дослідження: визначити найбільш вагомі материнські фактори прогнозування прееклампсії (ПЕ), які використовуються у скринінгу жінок під час постановки на облік за вагітністю. Матеріали та методи. У 2018–2020 роках було проведене проспективне когортне дослідження 91 вагітної жінки у І триместрі гестації, з яких основну групу склали 56 (61,54%) жінок, у котрих було виявлено ряд материнських факторів щодо розвитку прееклампсії, та 35 (38,46%) здорових жінок, котрі склали контрольну групу. В подальшому сформовано підгрупи жінок з ПЕ та жінок без ПЕ – 28,57% та 71,43% відповідно. Результати. Статистично значимі середні показники при дослідженні материнських чинників спостерігались між підгрупами з ПЕ та без ПЕ при аналізі індексу маси тіла (ІМТ) до вагітності (26,83 ± 1,29 та 26,03 ± 1,05) та зросту вагітних (163,35 ± 1,26 см та 167,23 ±1,02 см), р < 0,05. Серед факторів ризику, що призвели до ПЕ, статистично значимі результати спостерігалися при поєднанні першої вагітності з хворобами нирок в анамнезі (p = 0,033). Рецидивна ПЕ спостерігалася при поєднанні з ПЕ у матері (p = 0,011). Вплив хронічної артеріальної гіпертензії на розвиток ПЕ відзначено при тривалості захворювання понад 5 років. Інтервал між вагітностями 10 та більше років у розвитку ПЕ пов’язаний з віком вагітної старше 35 років (p = 0,008). При екстракорпоральному заплідненні ПЕ розвинулась у поєднанні з такими факторами, як ІМТ > 30 кг/м2 та інтервал між вагітностями більше 10 років, а 1,1% жінок не мали інших чинників. Захворювання нирок в анамнезі та вік вагітної старше 35 років мали вплив на розвиток ПЕ при антифосфоліпідному синдромі. При аналізі відношення шансів ізольованого материнського чинника були отримані наступні показники: ПЕ під час попередньої вагітності – 6, багатоплідна вагітність – 2,56, антифосфоліпідний синдром – 2,56, перша вагітність – 1,83, екстракорпоральне запліднення – 1,72, ожиріння (ІМТ > 30 кг/м2 ) – 1,65, ПЕ у матері – 1,57, вік 35 років або старше – 1,08, захворювання нирок в анамнезі – 1, інтервал між вагітностями >10 років – 0,77 та хронічна артеріальна гіпертензія – 0,18. Висновок. При ретельному моніторингу материнських факторів ризику ПЕ в нашому дослідженні найвагомішим чинником є ПЕ під час попередньої вагітності. Другу позицію займає багатоплідна вагітність та антифосфоліпідний синдром. Проте при поєднанні факторів, особливо з хронічними захворюваннями нирок та/або підвищеним ІМТ, ризик розвитку ПЕ збільшується.

Цель исследования: определить наиболее значимые материнские факторы прогнозирования преэклампсии (ПЭ), которые используются в скрининге женщин при постановке на учет по беременности. Материалы и методы. В 2018–2020 годах было проведено проспективное когортное исследование 91 беременной женщины в І триместре гестации. Основную группу составили 56 (61,54%) женщин, у которых был выявлен ряд материнских факторов, способствующих развитию ПЭ, и 35 (38,46%) здоровых женщин, составивших контрольную группу. В дальнейшем были сформированы две подгруппы: женщины с ПЭ и женщины без ПЭ – 28,57% и 71,43% соответственно. Результаты. Статистически значимые средние показатели при исследовании материнских факторов наблюдались между подгруппами женщин с ПЭ и без ПЭ при анализе индекса массы тела (ИМТ) до беременности (26,83 ± 1,29 и 26,03 ± 1,05) и роста беременных (163,35 ± 1,26 см и 167,23 ± 1,02 см), р < 0,05. Среди факторов риска, которые привели к ПЭ, статистически значимые результаты наблюдались при ассоциации первой беременности с болезнями почек в анамнезе (p = 0,033) и рецидивной ПЭ с ПЭ у матери (p = 0,011). Влияние хронической артериальной гипертензии на развитие ПЭ отмечено при длительности заболевания более 5 лет. Интервал между беременностями 10 и более лет в развитии ПЭ связан с возрастом беременной старше 35 лет (p = 0,008). При экстракорпоральном оплодотворении ПЭ развилась в сочетании с такими факторами, как ИМТ < 30 кг/м2 и интервал между беременностями больше 10 лет, у 1,1% женщин не было других факторов. Антифосфолипидный синдром у женщин с ПЭ сочетался с заболеванием почек в анамнезе и с возрастом старше 35 лет. При анализе отношения шансов изолированного материнского фактора были получены следующие показатели: ПЭ во время предыдущей беременности – 6, многоплодная беременность – 2,56, антифосфолипидный синдром – 2,56, первая беременность – 1,83, экстракорпоральное оплодотворение – 1,72, ожирение (ИМТ > 30 кг/м2) – 1,65, ПЭ у матери – 1,57, возраст 35 лет или старше – 1,08, заболевания почек в анамнезе – 1, интервал между беременностями > 10 лет – 0,77 и хроническая артериальная гипертензия – 0,18. Вывод. При тщательном мониторинге материнских факторов риска ПЭ в нашем исследовании наиболее значимым является ПЭ во время предыдущей беременности. Вторую позицию занимает многоплодная беременность и антифосфолипидный синдром. Однако при сочетании факторов, особенно с хроническими заболеваниями почек и/или повышенным ИМТ, риск развития ПЭ увеличивается.