Hyperplastic processes of endometrium are one of the most common pathologies of the uterus mucosa, an interest in its study is due to an increase in the frequency of occurrence, the ability to
both self-healing and malignancy.
Purpose of the study: to investigate the detection rate of endometrial proliferative changes depending on the age of woman.
Materials and methods. A retrospective medical documentation analysis of the Department of Pathology was conducted. 2196 pathologic findings of endometrial tissue samples were
investigated. 1404 specimen were hyperplastic states, 688 were endometrial polyps, and 104 others were endometrial states after total or subtotal uterine removal after surgery. Histological
conditions were distributed according to patients’ age categories. Results of the study were processed statistically using variation statistics with Student's criterion, using standard computer
systems.
Results. The analysis shows an increase in frequency of endometrial proliferative changes in perimenopausal patients on the background of endometrial pathological changes detection in all
age categories. Atypical forms of simple and complex hyperplasia of the endometrium can be traced in all age categories, with a maximum frequency of manifestation in similar age-related
periods – 41–45 years and 46–50 years. Morphological signs of endometrial tissue malignancy were first established in the age group of 46–50 years, which coincides with the age of the
onset of menopause in the Odesa region, with subsequent relative increase in the frequency and aggressiveness of the process with age. These age groups focus doctors to be more careful about
pathological manifestations.
Conclusion. As a result of retrospective analysis of histopathological examinations it was found that the main factor in detecting pathological conditions of the endometrium is a woman's age of
perimenopausal period, which can be considered as an early marker of diagnosis, leading to treatment prospects and general therapeutic tactics, for the future diagnostics and detection of others
immunohistochemical and molecular genetic markers in women with hyperplastic processes in endometrial tissue.
В різних галузях медицини увага дослідників приділяється вивченню гіперпластичних процесів ендометрія з метою встановлення в розвитку цих патологічних змін тенденцій до
малігнізації тканини та профілактики рецидивування.
Мета дослідження: вивчити частоту виявлення проліферативних змін ендометрія залежно від віку жінки.
Матеріали та методи. В результаті ретроспективного аналізу архівних даних медичної документації було проаналізовано 2196 патоморфологічних висновків щодо зразків
ендометріальної тканини, з яких 1404 – гіперпластичні стани ендометрія, 688 – поліпи ендометрія, 104 – стан ендометріальної тканини після проведення оперативних втручань.
Гістологічні результати були зіставлені з віковими категоріями та проаналізовані з використанням варіаційної статистики за критерієм Ст’юдента.
Результати. Проведений аналіз свідчить про зростання частоти проліферативних змін ендометрія в пацієнток перименопаузального віку на фоні проявів патологічних змін
ендометрія в усіх вікових категоріях. При цьому пік гіперплазій ендометрія, в тому числі атипових, і поява аденокарцином припадає на вік 41–45 та 46–50 років, коли ризик переходу
в малігнізацію і рецидивування є найвищими. Морфологічні ознаки малігнізації тканин ендометрія вперше були визначені у віковій групі 46–50 років, що збігається з віком настання
менопаузи у мешканок Одеської області, з подальшим відносним збільшенням частоти та агресивності процесу з віком. Даний віковий проміжок вимагає від лікарів практичної
медицини бути достатньо настороженими в діагностиці та спостереженні за характером перебігу патологічного стану.
Висновок. В результаті ретроспективного аналізу гістопатологічних досліджень було встановлено, що головним фактором виявлення патологічних станів ендометрія є вік жінки в
періоді перименопаузи, який можна розглядати як ранній маркер діагнозу. Це обумовлює перспективи лікування та загальну терапевтичну тактику для подальшої діагностики та
виявлення інших імуногістохімічних та молекулярно-генетичних маркерів у жінок із гіперпластичними процесами в ендометріальній тканині.
В различных сферах медицины внимание исследователей уделяется изучению гиперпластических процессов эндометрия с целью определения в развитии этих патологических
изменений тенденций к малигнизации ткани и профилактики рецидивирования.
Цель исследования: изучить частоту выявления пролиферативных изменений эндометрия в зависимости от возраста женщины.
Материалы и методы. В результате ретроспективного анализа архивных данных медицинской документации было проанализировано 2196 патоморфологических заключений по
образцам эндометриальной ткани, из которых 1404 – гиперпластические состояния эндометрия, 688 – полипы эндометрия, 104 – состояние ткани эндометрия после проведения
оперативных вмешательств. Гистологические результаты были сопоставлены с возрастными категориями и проанализированы с использованием вариационной статистики по
критерию Стьюдента.
Результаты. Проведенный анализ свидетельствует о росте частоты пролиферативных изменений эндометрия у пациенток перименопаузального возраста на фоне проявления
патологических изменений эндометрия во всех возрастных категориях. При этом пик гиперплазий эндометрия, в том числе атипичных, и появление аденокарцином приходится на
возраст 41–45 и 46–50 лет, когда риск перехода в малигнизацию и рецидивирование являются наивысшими. Морфологические признаки злокачественности тканей эндометрия
впервые были обнаружены в возрастной группе 46–50 лет, что совпадает с возрастом наступления климакса у жительниц Одесской области, с последующим относительным
увеличением частоты и агрессивности процесса с возрастом. Данный возрастной промежуток требует от врачей практической медицины быть достаточно настороженными в
диагностике и наблюдении за характером течения патологического процесса.
Выводы. В результате ретроспективного анализа гистопатологических исследований было установлено, что основным фактором выявления патологических состояний эндометрия
является возраст женщины в перименопаузальном периоде, который можно рассматривать как ранний маркер диагноза. Это обусловливает перспективы лечения и общую
терапевтическую тактику для последующей диагностики и выявления других иммуногистохимических и молекулярно-генетических маркеров у женщин с гиперпластическими
процессами в ткани эндометрия.
