Клінічні особливості медикаментозного комплаєнсу пацієнтів із галюцинаторно-параноїдними розладами при судинній деменції

Abstract

Актуальність проблеми клінічних особливостей медикаментозного комплаєнсу (МК) пацієнтів із судинною деменцією (СД) обумовлена, перш за все, поширеністю даної патології. Проблемі МК пацієнтів з деменцією присвячено достатню кількість досліджень, але в сучасній науці відсутні систематизовані уявлення щодо комплаєнтності хворих, клінічна картина яких включає не лише когнітивні, а й некогнітивні розлади. Особливу проблему складають галюцинаторно-параноїдні розлади (ГПР) при СД. Дослідження в цьому напрямку мають велике медико-соціальне значення. Мета – встановити особливості МК у пацієнтів з ГПР при СД. Матеріал і методи. З метою визначення особливостей МК у пацієнтів з ГПР при СД було обстежено 75 пацієнтів з вказаною патологією. 51 пацієнт з частковим та неповним МК увійшов в основну групу, 24 пацієнти з повним МК склали контрольну групу. Для реалізації мети дослідження був використаний комплекс методів дослідження, що включав клініко-психопатологічний метод, доповнений шкалою МК, шкалою GAF та шкалою BPRS. Результати. Результати досліджень показали, що у 67,9 % пацієнтів з ГПР при СД виявлено порушення МК (у 34,6 % – частковий, у 33,3 % – низький МК). Ознаками такого порушення виявилися чинники ставлення до медикації (відмова/ухилення від прийому призначених ліків і процедур, негативне ставлення до препаратів, що приймаються та низька оцінка їх ефективності), чинники, пов’язані з пацієнтом (відсутність або часткова критика до хвороби і її проявів; високий рівень продуктивної симптоматики у вигляді розпаду розумових процесів, ворожості, підозріливості, галюцинаторно-параноїдної симптоматики та низький рівень соціального функціонування); чинники, пов’язані з близьким оточенням (низький рівень соціальної підтримки); чинники, пов’язані з лікарем (низький рівень терапевтичного альянсу). Висновки. Визначені фактори МК у осіб з ГПР при СД необхідно використовувати для вдосконалення діагностики ГПР у цих хворих та розробки персоніфікованої програми їх психосоціальної реабілітації, що дозволить підвищити ефективність терапії у цього контингенту.

The relevance of the problem of the clinical features of medical compliance (MC) in patients with vascular dementia (VD) is connected with prevalence of this pathology. A sufficient number of studies have been devoted to the problem of MC in patients with dementia, but in modern science there is no systematic idea of patient compliance, clinical picture of which includes not only cognitive but also non-cognitive disorders. A particular problem is hallucinatory-paranoid disorders (HPD) in VD. Research in this direction is of great medical and social importance. The aim – to establish the features of MC among patients with HPD in VD. Material and Methods. In order to determine the characteristics of MC in patients with HPD in VD, 75 patients with this pathology were examined. 51 patients with partial and incomplete MC were included in the main group, 24 patients with full MC made up the control group. To achieve the goal of the study, a set of research methods was used, including the clinical and psychopathological method, supplemented by the MC scale, the GAF scale and the BPRS scale. Results. It was shown, that in 67.9 % of patients with HPD in VD, violations of MC were detected (in 34.6 % – partial, in 33.3 % – low MC). The signs of such a violation were factors: attitude to medication (refusal/avoidance of prescribed drugs and procedures, negative attitude to drugs that are taken and low assessment of their effectiveness), factors related to the patient (lack or partial criticism of the disease and its manifestations, a high level of productive symptoms in the form of a breakdown of thought processes, hostility, suspicion, hallucinatory-paranoid symptoms and a low level of social functioning); factors related to the close encirclement (low level of social support); factors associated with the doctor (low level of therapeutic alliance). Conclusions. The factors of MC in individuals with HPD in VD are determined. It is necessary to use them to improve the diagnosis of HPD in these patients and to develop a personalized program for their psychosocial rehabilitation, which will increase the effectiveness of therapy in this population.

Актуальность проблемы клинических особенностей медикаментозного компленса (МК) пациентов с сосудистой деменцией (СД) обусловлена, прежде всего, распространенностью данной патологии. Проблеме МК пациентов с деменцией посвящено достаточное количество исследований, но в современной науке отсутствуют систематизированные представления о комплаентности больных, клиническая картина которых включает не только когнитивные, а и некогнитивные расстройства. Особую проблему составляют галлюцинаторно-параноидные расстройства (ГПР) при СД. Исследования в этом направлении имеют большое медико-социальное значение. Цель – изучить особенности МК среди пациентов с ГПР при СД. Материал и методы. С целью определения особенностей МК у пациентов с ГПР при СД было обследовано 75 пациентов с данной патологией. 51 пациент с частичным и неполным МК вошел в основную группу, 24 пациента с полным МК составили контрольную группу. Для реализации цели исследования был использован клинико-психопатологический метод, дополненный шкалой МК, шкалой GAF и шкалой BPRS. Результаты. Проведенные исследования показали, что у 67,9 % пациентов с ГПР при СД выявлены нарушения МК (у 34,6 % – частичный, у 33,3 % – низкий МК). Признаками такого нарушения оказались факторы отношения к медикации (отказ / уклонение от приема назначенных лекарств и процедур, негативное отношение к применяемым препаратам и низкая оценка их эффективности), факторы, связанные с пациентом (отсутствие или частичная критика к болезни и ее проявлениям, Огляди літератури, оригінальні дослідження, погляд на проблему, випадок з практики, короткі повідомлення высокий уровень продуктивной симптоматики в виде распада мыслительных процессов, враждебности, подозрительности, галлюцинаторно-параноидной симптоматики и низкий уровень социального функционирования); факторы, связанные с близким окружением (низкий уровень социальной поддержки); факторы, связанные с врачом (низкий уровень терапевтического альянса). Выводы. Определенные факторы МК у лиц с ГПР при СД необходимо использовать для совершенствования диагностики ГПР у этих больных и разработки персонифицированной программы их психосоциальной реабилитации, что позволит повысить эффективность терапии этого контингента пациентов.