Особливості соціального функціонування хворих із судинною деменцією, ускладненою галюцинаторно-параноїдними розладами

Abstract

Поширеність важких когнітивних розладів у популяціях, залучення значної кількості осіб працездатного віку в медичні, економічні, психолоґічні та соціальні проблеми, асоційовані з деменціями, зниження соціального функціонування та якості життя хворих, а також брак проґрам комплексної допомоги особам із деменцією та їхніми сім’ям актуалізують дослідження показників соціального функціонування (СФ) хворих із судинною деменцією (СД), ускладненою галюцинаторно-параноїдними розладами (ГПР). Мета. Вивчити особливості соціального функціонування хворих зі СД, ускладненою ГПР. Матеріали й методи. У дослідженні використано комплексний підхід, що реалізовувався за допомогою клінічно-психопатолоґічного методу, доповненого застосуванням психометричних шкал: шкала ґлобального функціонування (Global Assessment Functionally) (GAF)); шкала обмеження життєдіяльності (Psychiatric Disability Assessment Schedule – WHO (DAS)); Брістольська шкала активності в повсякденному житті (Bristol activity Daily Life Scale) (BADL)); шкала структурованого інтерв’ю «Оцінка ресурсу сімейної підтримки пацієнта»; шкала поведінкових розладів (Behavioral Pathology in Alzheimer Disease) (BEHAVE -AD)). Особливості СФ хворих із СД вивчали на вибірці 75 хворих із СД зі змішаною кірково-підкірковою дисфункцією, ускладненою ГПР – F01.3 (1-2) (основна ґрупа). Як контрольна ґрупа у дослідженні брали участь 63 пацієнти із СД зі змішаною кірково-підкірковою дисфункцією, без психотичних розладів – F01.3. Результати. У хворих із СД та ГПР спостерігаються порушення функції спілкування, ефективності й рівня участі в домашніх справах, якості та рівня участі у виконанні сімейної ролі та батьківських обов’язків, потреби й ефективності соціальних контактів, ефективності поведінки в нестандартних і складних умовах. Висновки. Отримана інформація щодо СФ хворих із СД, ускладненою ГПР, дає змогу виявити основні проблеми їх соціально-побутового функціонування і розробити індивідуальні проґрами психосоціальної реабілітації для цього континґенту.

The increasing prevalence of severe cognitive impairment in populations, the involvement of a significant number of people of working age in the medical, economic, psychological and social problems associated with dementia, the decline in social functioning and the quality of life of patients, as well as the lack of developed comprehensive care programs for people with dementia and their families actualized a study aimed at assessing indicators of social functioning (SF) in patients with vascular dementia (VD) about complicated hallucinatory-paranoid disorders HPD). The aim of the study. To study the features of the social functioning of patients with VD complicated by HPD. Materials and methods. The study used an integrated approach, which was implemented using the clinical and psychopathological method, supplemented by the use of psychometric scales: Global Assessment Functionally (GAF)); Psychiatric Disability Assessment Schedule – WHO) (DAS)); Bristol’s Activity Daily Life Scale (BADL)); scale of structured interview “Assessment of the patient’s family support resource”; Behavioral Pathology in Alzheimer Disease (BEHAVE -AD)). The study of the features of SF in patients with VD was carried out on a sample of 75 patients with VD, complicated by HPD - F01.3 (1-2) (main group). As a control group, the study involved 63 patients with VD, without psychotic disorders - F01.3. Results. The results of the study of the features of SF in patients with VD complicated by HPD, indicate the following. The magnitude of total SF of patients with VD complicated by HPD was consistent with a range of impairments from marked impairment of functioning in the social and occupational spheres - to the need for follow-up to maintain minimal personal activity. Patients with VD and HPD have impaired communication functions, the effectiveness and degree of participation in household chores, the quality and level of participation in fulfilling family and parental roles, the needs, effectiveness of social contacts, and the effectiveness of behavior in unusual and difficult conditions. The influence of HPD on the formation in patients with VD of limitations of their vital functions in communication, ability to make purchases, manage finances and use transport was marked. The majority of corrective caregivers in patients with VD, complicated by HPD, were characterized by low family support, moderate and severe troubles about patients’ psychopathological symptoms. Conclusions. The obtained data on the SF of patients with VD, complicated by HPD, will reveal the main problems of their social and occupational functioning and develop individual psychosocial rehabilitation programs for this patient population.