Использование защитных нейрофизиологических реакций головного мозга при формировании превентивной «ишемической толерантности» (пре- и посткондиционирование) в целях лечения и реабилитации больных с постинсультными психопатологическими расстройствами

Abstract

По данным ВОЗ, от инсульта ежегодно страдают более 1 млн человек. Чаще всего встречаются ишемические инсульты (87 %), реже – геморрагические (10 %) или инсульты с кровоизлияниями в субарахноидальное пространство (3 %). Феномен «ишемической толерантности» был введен K. Kitagawa в 1990 г. при описании защитного эффекта малых доз церебральных гипертермий (+35 ºС) от действия значительно более выраженных раздражителей. Впервые подобный эффект был предсказан С. П. Боткиным (1867), применен при гипоксии миокарда C. M. Murry et al. в 1986 г.; он получил название «пре- и посткондиционирование». Цель – исследовать терапевтическую эффективность применения так называемой «ишемической толерантности» у 48 больных с различной психопатологической симптоматикой, возникающей после перенесенного инсульта. Материал и методы. Было проведено исследование 48 больных мужчин с постинсультными психическими расстройствами в виде различной психопатологической симптоматики. Выводы. Применение слабой краниоцеребральной гипо- и гипертермии (35 ºС–37,5 ºС) создавало в ткани мозга эффект «ишемической толерантности» и, вместе с ингаляцией ксенона и введением нейропротекторов церебролизина (10,0 мг) и вальпроата (400–800 мг), привело к практическому исчезновению постинсультной психопатологической симптоматики.

За даними ВООЗ, від інсульту щорічно страждають більше 1 млн чоловік. Найчастіше трапляються ішемічні інсульти (87 %), рідше – геморагічні (10 %) або інсульти з крововиливами в субарахноїдальний простір (3 %). Феномен «ішемічної толерантності» був введений K. Kitagawa в 1990 р. при описі захисного ефекту малих доз церебральних гіпертермій (+ 35 ºС) від дії значно більш виражених подразників. Уперше подібний ефект був передбачений С. П. Боткіним (1867), застосований при гіпоксії міокарда C. M. Murry et al. в 1986 р.; він отримав назву «пре- і посткондиціонування». Мета – дослідити терапевтичну ефективність застосування так званої «ішемічної толерантності» у 48 хворих з різною психопатологічною симптоматикою, що виникає після перенесеного інсульту. Матеріал і методи. Було проведено дослідження 48 хворих чоловіків з постінсультними психічними розладами у вигляді різної психопатологічної симптоматики. Висновки. Застосування слабкої краніоцеребральної гіпо- і гіпертермії (+35 ºС – 37,5 ºС) створювало в тканині мозку ефект «ішемічної толерантності» і, разом з інгаляцією ксенону і введенням нейропротекторів церебролізину (10,0 мг) і вальпроату (400–800 мг), привело до практичного зникнення постінсультної психопатологічної симптоматики.

According to the WHO, more than 1 million people suffer from stroke annually. Most often, there are ischemic strokes (87 %), rarely – hemorrhagic (10 %) or strokes from the circulation in subarachnoid space (3 %). The phenomenon of "ischemic tolerance" was introduced by K. Kitagawa in 1990 when describing the protective effect of small doses of cerebral hyperthermia (+ 35 ºС) from the action of significantly more pronounced stimuli. For the first time such an effect was foreseen by S. P. Botkin (1867), applied at hypoxia of the myocardium S. M. Marri et al. in 1986; he was called "pre-and post-conditioning". The aim – to investigate the therapeutic efficacy of the use of so-called "ischemic tolerance" in 48 patients with different psychopathological symptoms that occurs after a stroke. Material and Methods. A study was conducted on 48 male patients with post-stroke psychiatric disorders in the form of various psychopathological symptoms. Conclusions. The use of weak craniocerebral hypo and hyperthermia (+ 35 ºС–37.5 ºС) created the effect of "ischemic tolerance" in the brain tissue and, along with inhalation of xenon and the introduction of neuroprotectors, cerebrolysin (10.0 mg) and valproate (400–800 mg), led to the practical disappearance of post-stroke psychopathological symptomatology.