Цель исследований состояла в изучении функциональной активности слюнных желез у лиц с неспецифическими сиалоаденитами и распространенности у них стоматологической патологии.
При обследовании больных с неспецифическими сиалоаденитами было выявлено диффузное поражение одной из больших слюнных желез, чаще околоушной справа или слева. Поставленные диагнозы: острый серозный сиалоаденит, острый гнойный сиалоаденит, хронический серозный сиалоаденит.
Исследования показали, что при остром течении заболевания наблюдалась 1-я степень гипосаливации, при хроническом же течении – 3-я степень. Уменьшение саливации способствовало развитию и усугублению стоматологической патологии, как со стороны твердых, так и мягких тканей ротовой полости.
The purpose of researches consisted in studying of functional activity of salivary glands at persons with nonspecific sialadenitis and prevalence at them stomatologic pathology.
Matherials and research methods. In researches took part a 21 persons with the nonspecific inflammatory diseases of salivary glands in age from 22 to 79. The level of sialosis was measured in the morning at equal terms: no less what in 2 hours after eat-ing and water, and also care of oral cavity and reception of medicions. Expressed in a ml/min. For a norm the level of sialosis is taken 0,5 – 1,0 ml/min. For them also determined prevalence of caries and inflammatory diseases of mucous membrane of cavity of mouth and peridontis.
Conclutions. At the inspection of patients with nonspecific sialodenitis the diffuse defeat of one of large salivary glands was educed, more often parotic on the right or on the left. Diag-nosed: acute serosal sialodenitis, acute purulent sialodenitis, chronic serosal sialodenitis.
Researchers showed that there was a 1th degree of sialoshesis at the
acute flow of disease, at a chronic flow -3-я degree. Reduction of sialosis assisted development and aggravating of stomatological pathology, both from the side of hard and soft tissues of oral cavity.
Мета досліджень полягала у вивченні функціональної активності слинних залоз у осіб з неспецифічними сіалоаденітами і поширеності в них стоматологічної патології.
При обстеженні хворих з неспецифічними сіалоаденітами було виявлено дифузну поразку однієї з великих слинних залоз, частіше привушної справа або ліворуч. Поставлені діагнози: гострий серозний сіалоаденіт, гострий гнійний сіалоаденіт, хронічний серозний сіалоаденіт.
Дослідження показали, що при гострому перебігу захворювання спостерігалася 1-й ступінь гіпосалівації, при хронічному ж перебігу -3-й ступінь. Зменшення салівації сприяло розвитку і посилюванню стоматологічної патології як з боку твердих, так і м'яких тканин ротової порожнини.
