У статті надана спроба окреслити ті проблеми, з якими зустрічаються судово-медичні експерти під час
експертизи постраждалих внаслідок мототравми, надати придатну для експертів сучасну класифікацію даного виду
дорожньо-транспортної події, перелічити ті питання, що потребують експертного вирішення, а також встановити
типовий алгоритм (послідовність) проведення такої експертизи. Матеріалом дослідження послужили архівні копії висновків експертів та актів всебічних судово-медичних та транспортно-трасологічних експертиз у справах про пошкодження автомобіля (загалом 33 комплексні експертизи та акти) за 2008-2018 роки. Експертні дослідження проводили на
основі експертизи Одеського обласного бюро судової медицини. Методом дослідження є аналіз криміналістичних та транспортно-трасологічних знаків у їх взаємозв'язку та взаємозалежності, що дозволяє вирішити основні питання щодо механізму та обставин мототравми. Дослідження наводить на думку, що в даний час найпоширенішими є такі основні типи
мотоциклетних травм (сюди входять травми при експлуатації "класичного" мотоцикла та мопеда): травма водія та
пасажира через контакт мотоцикла (мопеда) - з іншим транспортним засобом, - із нерухомим предметом, - внаслідок
перекидання мотоцикла (мопеда) без контакту з іншим транспортним засобом, - в результаті падіння з мотоцикла
(мопеда), поки він не перекинеться, без контакту з іншим транспортним засобом, - через контакт мотоцикла (мопеда) з
пішоходом (пішоходами); - травма пішоходів через контакт з мотоциклом, що рухається (мопедом); комбіновані травми
водія і пасажира мотоцикла або мопеда (травма внаслідок перекидання мотоцикла або мопеда з подальшим контактом з
іншим транспортним засобом; травма внаслідок послідовного контакту мотоцикла або мопеда з пішоходом та нерухомим
предметом; травма через перекидання мотоцикла (мопеда) та падіння у водойму чи вогонь тощо); комбіновані види
травмування пішохода (пішоходів) внаслідок контакту з рухомим мотоциклом або мопедом (травма внаслідок контакту з
рухомим мотоциклом або мопедом з подальшим падінням і коченням коліс іншого транспортного засобу; травма внаслідок
контакту з рухомим мотоциклом або мопедом, а потім скинувши інший транспортний засіб на кузов тощо). Таким чином,
встановити точні обставини пошкодження мотоцикла неможливо, дослідивши лише якийсь предмет, штучно ізольований
від решти (наприклад, труп). Від такого експертного підходу слід повністю відмовитись. Запропонована автором класифікація мотоциклетних травм, в основі якої лежить інтегрований підхід до вивчення механізму нещасних випадків, і яка
відображає його основні типи, може бути використана в експертних цілях.
The article attempts to highlight the problems that forensic experts face during the examination of victims of a motor
trauma, propose a modern classification of this type of traffic accident suitable for experts, list those issues that require expert
resolution, and establish a standard algorithm (sequence) of conducting such an examination. The material of the study was archival
copies of expert opinions and acts of comprehensive forensic medical and transport- trassological examinations in cases of motor
injuries (33 complex examinations and acts in total), for 2008-2018. Expert studies were conducted on the basis of the Odessa
Regional Bureau of Forensic Medicine expertise. The research method is the analysis of forensic and transport-trassological signs
in their interconnection and interdependence, allowing to resolve the basic questions about the mechanism and circumstances of
motor trauma. The study suggests that the following main types of motorcycle injuries are currently the most common (this includes
injuries when operating a "classic" motorcycle and a moped): injury to driver and passenger due to contact of a motorcycle (moped)
- with another vehicle, - with a stationary object, - due to the rollover of a motorcycle (moped) without contact with another vehicle, - as
a result of a fall from a motorcycle (moped) until it capsizes without contacting another vehicle, - due to contact of the motorcycle
(moped) with a pedestrian (pedestrians); injury to pedestrians due to contact with a moving motorcycle (moped); combined injuries of
the driver and passenger of a motorcycle or moped (injury due to the rollover of a motorcycle or moped followed by contact with another
vehicle; injury due to successive contact of a motorcycle or moped with a pedestrian and stationary object; injury due to rollover of a
motorcycle (moped) and falling into a water body or fire, etc.); combined types of injury to a pedestrian (pedestrians) due to contact with
a moving motorcycle or moped (injury due to contact with a moving motorcycle or moped, followed by falling and rolling wheels of
another vehicle; injury due to contact with a moving motorcycle or moped, and then dropping another vehicle onto the body funds, etc.).
Thus, establishing the exact circumstances of a motorcycle injury is impossible by examining only some object artificially isolated
from the rest (for example, a corpse). Such an expert approach should be completely abandoned. The author's proposed classification
of motorcycle injuries, which is based on an integrated approach to the study of the mechanism of accidents, and which reflects its
main types, can be used for expert purposes.
В статье предпринята попытка осветить те проблемы, с которыми сталкиваются судебно-медицинские
эксперты во время экспертизы пострадавших вследствие мототравмы, предложить пригодную для экспертов современную классификацию данного вида дорожно-транспортного происшествия, перечислить те вопросы, которые требуют
экспертного разрешения, а также установить типовой алгоритм (последовательность) проведения такой экспертизы.
Материалом исследования послужили архивные копии заключений экспертов и актов всесторонних судебно-медицинских
и транспортно-трасологических экспертиз по делам о повреждении автомобиля (всего 33 комплексные экспертизы и акты) за 2008-2018 годы. Экспертные исследования проводили на основе экспертизы Одесского областного бюро судебной
медицины. Методом исследования является анализ криминалистических и транспортно-трассологических знаков в их
взаимосвязи и взаимозависимости, что позволяет решить основные вопросы о механизме и обстоятельствах мототравм. Исследование наводит на мысль, что в настоящее время наиболее распространены следующие основные типы
мотоциклетных травм (сюда входят травмы при эксплуатации "классического" мотоцикла и мопеда): травма водителя
и пассажира через контакт мотоцикла (мопеда) - с другим транспортным средством, - с неподвижным предметом, - в
результате опрокидывания мотоцикла (мопеда) без контакта с другим транспортным средством, - в результате падения с мотоцикла (мопеда), пока он не перевернется, без контакта с другим транспортным средством, - из-за контакта
мотоцикла (мопеда) с пешеходом (пешеходами), - травма пешеходов из-за контакта с мотоциклом, что движется (мопедом); комбинированные травмы водителя и пассажира мотоцикла или мопеда (травма в результате опрокидывания
мотоцикла или мопеда с последующим контактом с другим транспортным средством; травма вследствие последовательного контакта мотоцикла или мопеда с пешеходом и неподвижным предметом; травма из-за опрокидывания мотоцикла (мопеда) и падения в водоем или огонь и т.д.); комбинированные виды травмирования пешехода (пешеходов) вследствие контакта с подвижным мотоциклом или мопедом (травма в результате контакта с подвижным мотоциклом или
мопедом с последующим падением и качением колес другого транспортного средства; травма вследствие контакта с
подвижным мотоциклом или мопедом, а потом сбросив другое транспортное средство на кузов и тому подобное). Таким
образом, установить точные обстоятельства повреждения мотоцикла невозможно, исследовав только какой-то предмет, искусственно изолированно от остальных (например, труп). От такого экспертного подхода следует полностью
отказаться. Предложенная автором классификация мотоциклетных травм, в основе которой лежит интегрированный
подход к изучению механизма несчастных случаев, и которая отражает его основные типы, может быть использована в
экспертных целях.
