Разработка экспериментальной модели пародонтита с помощью гиалуронидазы

Abstract

В опытах на 19 крысах-самцах 1-мес. возраста моделировали экспериментальный пародонтит с помощью поддесневого введения лидазы (гиалуронидазы). Моделирование пародонтита вызвало деградацию важнейших компонентов межклеточного матрикса пародонта – его основного вещества и белковых структур. Разрушение основного вещества привело к частичной деградации гелевой основы – гликозаминогликанов, что в свою очередь, вызвало разрушение коллагена десны, в большей степени – костной ткани пародонта.

The aim of the investigation is the simulation of the experimental periodontitis in rats with subgingival introduction of lidase (hyaluronidase), and the study of its influence on the state of metabolism of intracellular matrix of gum and periodontal hard tissues. The materials and the methods. 25 herats of 1 month old were used in the experiment. 10 animals made intact group, 15 ones – the group with simulated periodontitis. The periodontal pathology was simulated with subgingival introduction of lidase solution dosed at 6.4 UA by 0.1 ml in four areas of jaws four times during the experiment. The duration of the experiment made 55 days. The state of the conjunctive tissue of rats was estimated by biochemical indices. The conclusions. The simulation of periodontitis caused the degradation of the most important components of intracellular matrix of periodontium – its main substance and protein structures. The destruction of the main substance resulted in the partial degradation of gel basis – glycosamineglycanes, which in its turn, caused the destruction of gingival collagen, in greater degree – periodontal osseous tissue.

В дослідах на 19 самцях щурів 1-міс. віку моделювали експериментальний пародонтит за допомогою використання під’ясневого введення лідази (гіалуронідази). Моделювання пародонтиту викликало деградацію компонентів сполучної тканини пародонту – її основної речовини та білкових структур. Руйнування основної речовини призвело до часткової деградації його гелевої основи – глікозаміногліканів, що, в свою чергу, викликало порушення колагену ясен, в більшому ступені – кісткової тканини пародонту.